Лонгріди

        Західні розвідки дізналися, скільки ще Путін планує воювати проти України — NYT

        Володимир Путін прибуває до Шеньчженя напередодні саміту АТЕС, Китай, 17 листопада 2026 року / Фото: Anupam Nath/Pool via AP
        Володимир Путін прибуває до Шеньчженя напередодні саміту АТЕС, Китай, 17 листопада 2026 року / Фото: Anupam Nath/Pool via AP

        Президент Росії Володимир Путін не готовий до серйозних переговорів про мирне врегулювання війни проти України і має намір продовжувати бойові дії щонайменше протягом зими. Такі висновки містяться в останніх оцінках західних розвідок напередодні його зустрічі з президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном.

        Про це пише The New York Times, посилаючись на посадовців, знайомих із даними розвідки.

        Путін, Трамп і Сі мають зустрітися у четвер у китайському Шеньчжені на полях економічного саміту. Це буде перша тристороння зустріч лідерів США, Росії та Китаю.

        Реклама
        Реклама

        Трамп заявив, що планує обговорити ядерні озброєння та Україну, яку назвав своєю “улюбленою темою”.

        Розвідка: Путін хоче продовжувати війну

        За словами співрозмовників NYT, останні оцінки західних розвідок свідчать, що Путін розраховує продовжувати бойові дії щонайменше протягом зими.

        У Кремлі сподіваються, що російська армія зможе просунутися на сході України або що масовані атаки дронами та ракетами по Києву й інших містах послаблять український опір.

        Водночас, за оцінками західних посадовців, сам Путін перебуває під дедалі більшим тиском через високі втрати, проблеми з набором військових та нестабільну економіку.

        Деякі джерела вважають, що продовження війни також дозволяє російському президенту стримувати внутрішню критику.

        Посол Франції у США Орельєн Лешевальє заявив, що Росія перебуває у дуже складному економічному становищі.

        “Йому потрібна війна в Україні, щоб підтримувати власне лідерство і власний наратив”, — сказав дипломат.

        Він також звернув увагу на те, що Путін виступає навіть проти часткового припинення вогню.

        За словами французького посла, це прямо суперечить вимозі Трампа припинити бойові дії.

        Трамп уже послабив частину санкцій

        Під час майбутньої зустрічі Путін може знову вимагати від Трампа послаблення санкцій проти Росії.

        У жовтні Трамп підписав указ, який вивів Росію з-під частини санкцій, ухвалених Конгресом місяцем раніше.

        Президент США також заявив, що Сполучені Штати купуватимуть російське дизельне пальне, намагаючись знизити ціни на паливо напередодні проміжних виборів.

        В Україні та низці європейських країн такі кроки сприйняли як поступку Москві та сигнал про повернення Трампа до спроб налагодити відносини з Путіним.

        На цьому тлі європейські держави продовжують збільшувати військову допомогу Україні та посилювати власні санкції проти Росії.

        Зустріч із Трампом і Сі може бути вигідною Путіну

        NYT зазначає, що тристоронній формат переговорів потенційно є вигідним для російського президента.

        Сі Цзіньпін підтримує Москву, дозволяючи китайським компаніям торгувати з російськими оборонними підприємствами.

        За даними американської розвідки, Китай постачає російській оборонній промисловості мікроелектроніку та інші критично важливі компоненти.

        Помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що російський президент очікує на зустріч із великим інтересом.

        “Значення та символізм цієї зустрічі неможливо переоцінити”, — сказав він.

        За словами Ушакова, переговори планують провести “в дусі взаєморозуміння та союзу” трьох держав у роки Другої світової війни.

        Французький посол у США вважає, що для Кремля сама поява Путіна поруч із Трампом і Сі вже буде дипломатичним здобутком.

        За його словами, Москва хоче представити Росію як державу, рівну США та Китаю.

        У Кремлі хочуть повторити образ “Ялти”

        Лешевальє припустив, що спільне фото трьох лідерів може мати для Кремля особливе символічне значення.

        Його можуть порівнювати з відомими фотографіями лідерів США, Великої Британії та Радянського Союзу, зробленими під час Ялтинської конференції 1945 року.

        “З російської точки зору це було б вінцем їхньої дипломатії, тому що вони хочуть виглядати рівними США та Китаю, хоча очевидно, що вже такими не є”, — заявив дипломат.

        Російські втрати оцінюють у десятки тисяч щомісяця

        За оцінками західних розвідок, Росія щомісяця втрачає в Україні від 40 до 50 тисяч військових убитими або важко пораненими.

        Окрім цього, Путін стикається з економічними труднощами, проблемами з мобілізацією та наслідками українських ударів поблизу Москви.

        Різні розвідувальні служби по-різному пояснюють небажання російського президента завершувати війну.

        Одна з них вважає, що війна дає Путіну відчуття мети, а для утримання влади йому необхідно заявити про перемогу.

        За цією оцінкою, Кремль має намір зробити майбутню зиму максимально важкою для України за допомогою масованих атак.

        За яких умов Путін може погодитися на угоду

        Один зі співрозмовників NYT вважає, що Путін теоретично може погодитися на мирну угоду, якщо її умови відповідатимуть його вимогам.

        Щонайменше одна західна розвідслужба оцінює, що Кремль вимагатиме передачі Росії всієї території Донбасу та зобов’язання України ніколи не вступати до НАТО.

        Водночас американські посадовці визнають, що президент Володимир Зеленський та інші керівники України майже напевно не погодяться на такі умови.

        Тому подібний сценарій вони вважають нереалістичним.

        Прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден заявив, що не надто оптимістично оцінює перспективу справедливого та тривалого миру найближчим часом.

        “Ми вже кілька разів бачили, як Росія створювала враження, що хоче рухатися до миру, але за кілька тижнів ставало зрозуміло, що це не так”, — сказав він.

        У Європі підозрюють, що Кремль тягне час

        Частина європейських посадовців припускає, що Москва навмисно затягує переговори.

        У Кремлі можуть розраховувати, що вибори в європейських країнах у 2027 році послаблять підтримку України.

        NYT наводить як приклад Францію, де Марін Ле Пен, яку видання називає фавориткою президентських виборів, заявляла про намір скоротити допомогу Україні у разі перемоги.

        Росія знову вимагає від НАТО повернення до 1997 року

        Жорстку позицію Москви також демонструють вимоги, які російські посадовці передали представникам Трампа Стіву Віткоффу та Джареду Кушнеру.

        Росія наполягає на створенні нової “архітектури безпеки” в Європі.

        Серед іншого Москва вимагає, щоб країни НАТО відвели війська до позицій, які вони займали у 1997 році — до розширення Альянсу на схід.

        Такі самі вимоги Путін висував ще за два місяці до повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

        Минулого тижня російська сторона знову передала їх під час переговорів із Віткоффом та Кушнером в Абу-Дабі та Москві.

        Російські посадовці також поширили документ із новими вимогами Путіна, копію якого отримала The New York Times.

        Європа відкидає вимоги Кремля

        Європейські лідери відмовилися підтримувати вимогу Росії щодо фактичного відкату НАТО до кордонів 1997 року.

        За словами дипломатів, для них позиція Москви не стала несподіванкою.

        Вони вважають російські вимоги максималістськими. Так само їх раніше характеризував і Джаред Кушнер.

        Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила, що Москва лише намагається створити враження переговорного процесу.

        “Вони просто намагаються розмити картину, сказати, що ми нібито просто обмінюємося ідеями. Вони не обмінюються ідеями”, — сказала вона.

        Деякі європейські посадовці вважають, що найкращим доказом серйозності намірів Росії було б припинення щоденних ударів по Україні.

        Прем’єр-міністр Ірландії Міхал Мартін подякував США за дипломатичні зусилля, але наголосив, що Москва має підтвердити бажання завершити війну конкретними діями.

        Європа готується до можливого припинення вогню

        Попри песимістичні оцінки, європейські держави готуються до сценарію, за якого Росія все ж погодиться на мирне врегулювання.

        Франція та Велика Британія цього місяця очолюють навчання 2800 європейських військових у Польщі та Туреччині.

        Мета навчань — підготувати сили, які потенційно могли б допомагати захищати Україну після укладення угоди.

        “Йдеться про те, щоб після припинення вогню між Росією та Україною європейські війська могли бути розгорнуті. Це буде дуже важливо в той день, коли нам вдасться досягти такого припинення вогню”, — заявив Лешевальє.


        Реклама
        Реклама

        ТОП-новини

        Останні новини

        усі новини
        Соціальна реклама
        Azov