За останні два місяці контакти між оточенням президента США Дональда Трампа та Кремлем дедалі більше зміщувалися від обговорення припинення війни до великих економічних угод із Росією. Одним із ключових посередників у цьому процесі став глава Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв, який переконує американську сторону, що шлях до миру має проходити через відновлення бізнесу між США та РФ.
Про це йдеться у великому розслідуванні Le Monde.
За версією видання, за кілька тижнів російсько-американські контакти пройшли шлях від обережних дискусій про припинення вогню до ідей спільних проєктів у нафті, газі, авіації, рідкісних металах, штучному інтелекті та інших сферах.
У Києві такий підхід сприймають як загрозу: економічне зближення Москви та Вашингтона може розпочатися ще до завершення війни й послабити позиції України у переговорах.
Зустріч у Флориді, після якої в Києві заговорили про “зраду”
9 жовтня керівник Офісу президента України Кирило Буданов зустрівся у Флориді зі спецпредставником Дональда Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.
За даними Le Monde, переговори відбувалися у гольф-клубі Shell Bay у Hallandale Beach і спочатку мали стосуватися мирного врегулювання. Однак американська сторона значну частину зустрічі присвятила майбутнім економічним проєктам.
Віткофф, як пише видання, представив концепцію великого “плану регіонального процвітання”, який мав охопити Україну, Європу та Росію після війни.
Серед ідей — повне відновлення роботи трубопроводів, якими російські нафта і газ могли б знову постачатися до Європи через територію України. Передбачалося, що Київ отримуватиме частину доходів, а в Європі знизяться ціни на енергоносії.
Буданов, за словами співрозмовника Le Monde, різко заперечив.
“Наша модель — не Білорусь, а Польща”, — нібито заявив він, вважаючи, що така схема зробить Україну залежною від Москви.
Після цього Буданов, за даними газети, зв’язався із Володимиром Зеленським. Президент порадив йому не демонструвати емоцій і продовжити переговори.
Майже 5 мільйонів тонн російського дизелю
Саме під час цієї зустрічі, як пише Le Monde, стало відомо про нову угоду, яку щойно оголосив Дональд Трамп.
США мали закупити близько 5 мільйонів тонн російського дизельного пального.
Видання стверджує, що Трамп розглядав це як спосіб знизити ціни на нафту напередодні проміжних виборів 3 листопада.
За словами співрозмовника газети, після оголошення угоди Віткофф закликав українську делегацію припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
При цьому, як зазначає Le Monde, українська сторона не побачила жодних поступок з боку Володимира Путіна в обмін на американську домовленість.
Один зі співрозмовників видання, близький до української делегації, заявив, що ніколи раніше не бачив українських представників настільки стурбованими після переговорів із американцями.
Бізнес до миру, а не після нього
Саме ця зустріч, за оцінкою Le Monde, стала символом зміни американського підходу.
Раніше передбачалося, що відновлення масштабних економічних відносин між США і Росією може розпочатися лише після припинення вогню.
Тепер, стверджує газета, ця умова фактично перестала бути обов’язковою.
Вашингтон і Москва почали обговорювати спільні економічні проєкти ще під час війни.
Для України це створює додаткову проблему: Європа поки не здатна повністю замінити американські ракети-перехоплювачі та розвідувальну підтримку.
У Києві, за даними Le Monde, дедалі гостріше сприймають той факт, що Віткофф і Кушнер дивляться на війну передусім через призму можливих бізнес-угод.
“Вони думають лише про бізнес”, — переказує видання слова людини з оточення Зеленського.
Кушнер: війна — це гра, в якій програють усі
Такий підхід Джаред Кушнер публічно пояснював ще під час візиту до Києва 7 вересня.
За його словами, Трамп походить із бізнес-середовища, де головне — знайти можливості, вигідні обом сторонам.
Кушнер порівняв війну з “грою з негативною сумою”, у якій усі програють, а бізнес і мир — із “грою з позитивною сумою”.
Для частини українського політичного керівництва така логіка є неприйнятною.
Голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко заявив Le Monde, що Путін не прагне миру, тоді як Трампа, за його словами, передусім цікавлять угоди.
Людина Кремля, яка говорить мовою американського бізнесу
Ключовою фігурою у формуванні цього підходу Le Monde називає Кирила Дмитрієва — генерального директора Російського фонду прямих інвестицій.
Він отримав освіту у Стенфорді та Гарварді, працював у великих американських консалтингових компаніях і добре знає ділову культуру США.
Після повернення Трампа до Білого дому у 2025 році Дмитрієв постійно просуває тезу про те, що економічна співпраця США та Росії “неминуча”.
22 жовтня на Євразійському економічному форумі у Стамбулі він знову критикував європейські країни за небажання відновлювати бізнес із Москвою.
На думку дослідника Андрія Перцева, якого цитує Le Monde, Дмитрієв добре розуміє схильність Трампа та його оточення до масштабних проєктів і вміє пропонувати саме ті угоди, які можуть їх зацікавити.
У дипломатичних колах його метод описують як постійний пошук “привабливих речей”, які можна запропонувати американським співрозмовникам.
Енергетика, авіація, рідкісні метали та ШІ
За словами одного з дипломатів у Москві, якого цитує Le Monde, Дмитрієв уже близько півтора року займається просуванням потенційних російсько-американських угод.
Серед напрямків, які обговорюються:
- енергетика;
- цивільна авіація;
- видобуток рідкісних металів;
- штучний інтелект;
- технологічні проєкти.
У Москві, за даними газети, розраховують, що економічні інтереси зможуть переконати американську адміністрацію поступово відмовитися від частини санкцій і повернути Росію до повноцінної міжнародної співпраці.
Москва для Віткоффа і Кушнера
Особливо активно робота над новими домовленостями почалася 5 вересня, коли Віткофф і Кушнер прибули до Москви.
Перед зустріччю з Путіним Дмитрієв фактично супроводжував американців протягом усього дня.
За описом Le Monde, їх зустрічали лімузинами, возили Москвою, а потім запросили на тригодинний обід у дорогому ресторані Avrora, де подавали, зокрема, омарів із чорною ікрою.
Сам Дмитрієв пізніше заявив газеті, що мав можливість обговорити з Віткоффом і Кушнером широкий спектр питань.
За його словами, в адміністрації Трампа дедалі більше розуміють, що співпраця з Росією нібито відповідає національним інтересам США.
Дешеві російські енергоносії для американського ШІ
Менш ніж через два місяці Віткофф знову зустрівся з російською стороною — цього разу в Санкт-Петербурзі.
За даними Le Monde, Дмитрієв переконував його, що дешеві російські енергоносії можуть допомогти США зберегти глобальне лідерство у сфері штучного інтелекту.
Окремо обговорювалися нафтові проєкти.
Американо-італійський бізнесмен і неформальний радник Трампа Гвідо Ломбарді заявив газеті, що угоди з Росією можуть стати частиною ширшої енергетичної стратегії президента США.
Серед потенційних можливостей він згадав і можливі інвестиції осіб з оточення Трампа в “Лукойл”.
Змінився порядок переговорів
Le Monde звертає увагу, що ще влітку американська сторона паралельно обговорювала зовсім іншу модель врегулювання.
Інший представник Білого дому, Джон Коул, вів переговори з російським журналістом і правозахисником Дмитром Муратовим.
Ця схема передбачала спочатку припинення вогню, після цього — амністію та звільнення російських політичних в’язнів і українських військовополонених, а вже потім — переговори про повноцінну мирну угоду та можливе відновлення економічних зв’язків.
Тепер, зазначає видання, послідовність змінилася: економічні угоди можуть початися ще до миру.
Сам Дмитрієв, коли журналісти Le Monde запитали його про це у Стамбулі, відмовився коментувати.
Кремль уже дивиться в бік Європи
На тлі зближення з адміністрацією Трампа Москва, за даними Le Monde, почала активніше розраховувати і на майбутнє відновлення бізнесу з європейськими країнами.
Дмитрієв заявляє, що в Європі з часом посиляться політичні сили, готові до співпраці з Росією.
Серед таких сил він прямо називав німецьку ультраправу партію “Альтернатива для Німеччини” (AfD).
Представників AfD, за його словами, планують запросити до Москви вже у грудні, напередодні економічного форуму, який має відбутися в Росії у другому кварталі 2027 року.
Дмитрієв також стверджує, що європейські компанії, зокрема французькі, вже звертаються до російської сторони з бажанням долучитися до російсько-американських проєктів, які перебувають на стадії обговорення.
Бізнес як інструмент Кремля
Le Monde підсумовує, що Москва використовує перспективу великих комерційних угод як один із головних інструментів впливу на адміністрацію Трампа.
Кирило Дмитрієв у цій системі виконує роль посередника, який добре знає американські бізнес-кола та пропонує Вашингтону проєкти, здатні зацікавити президента США та його оточення.
Для України небезпека полягає в тому, що російсько-американське економічне зближення може відбутися ще до припинення війни.
У такому разі Москва отримує можливість поступово повертатися до міжнародного бізнесу, не зробивши попередньо тих поступок, яких від неї вимагали на початку переговорного процесу.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що європейські міністри оборони та представники ЄС не бачать ознак готовності Володимира Путіна до миру. Глава дипломатії ЄС Кая Каллас також попередила, що на Україну чекає “жорстока зима” і швидкого завершення війни очікувати не варто.
