Оголошена російським президентом Володимиром Путіним мобілізація громадян до Збройних сил РФ, схоже, вже стала фактором, що дестабілізує і саму державу, і його пропаганду. Російські офіційні медіа не в змозі приховати від співгромадян втечу десятків тисяч людей до сусідніх країн – «втішати» Володимира Путіна довелося його білоруському союзнику Олександру Лукашенку. Нерозуміння самих цілей мобілізації, путінський обман – ще кілька місяців тому російський президент обіцяв співгромадянам, що ніякої мобілізації не буде – все це дозволяє говорити не лише про новий етап війни, а й новий етап зміни суспільних настроїв серед самих росіян.
При цьому, якщо етнічні росіяни стурбовані, насамперед, власним порятунком, то народам Росії доводиться думати ще й про національне виживання. Масштабна мобілізація – це тисячі молодих чоловіків, котрі не повернуться з війни.
Але те, що в житті російського народу може здаватися статистикою, – хоч і в цьому випадку немає жодних сумнівів, що за кожною цифрою стоїть занапащене владою життя – для народів, наприклад, Дагестану може виявитися питанням самого національного існування. Можливо, саме тому в цій республіці спалахнули перші масові протести?
Подивіться на кількість представників кожного з дагестанських народів – найбільші з них не перевищують кількох сотень тисяч, а більшість – кілька десятків тисяч. Порівняйте з ймовірними цифрами мобілізації. І, можливо, ви зрозумієте, чому так схвильовані дагестанські жінки, – на цій війні вони можуть втратити не лише чоловіків, братів і синів. Вони можуть втратити Батьківщину.
Приклад анексованого Криму показує, що Кремль може свідомо використовувати мобілізацію як інструмент етнічної чистки. Кожна повістка, що приходить у кримськотатарську родину, нагадує про те, як вирішував проблему стародавнього народу Йосип Сталін, який остаточно «очистив» Крим від корінного населення.
Схоже, Володимир Путін не може піти шляхом відкритих депортацій, але може скористатися можливістю, яку експерти називають прихованою демографічною міною. Саме це, на мою думку, в Криму зараз і відбувається.
Але на проблеми кримських татар звертає увагу Україна, керівництво якої вважає себе відповідальним нагадувати світові про долі співгромадян, які опинилися під російською окупацією. Президент України заявив про «свідому спробу знищити кримськотатарську націю», і його слова почули у всьому світі.
Але в народів Дагестану, в інших народів Північного Кавказу, у бурятів, тувинців чи удмуртів інший президент – Володимир Путін. І навряд чи він говоритиме про таку спробу знищити ці та інші корінні народи Росії, скориставшись мобілізацією як найзручнішою та найпростішою можливістю.