Російські військовослужбовці, які не хочуть воювати проти України, дедалі частіше дезертирують і намагаються домогтися реального тюремного строку, щоб не повертатися на фронт. Про це повідомляє «Медіазона».
За даними видання, деякі військові після втечі самі приходять із повинною та навіть наймають адвокатів, аби домогтися порушення кримінальної справи та реального ув’язнення.
У Росії досі діє указ про мобілізацію, через що контракти військових фактично стали безстроковими. Звільнитися зі служби можна лише у трьох випадках: після досягнення 65 років, за станом здоров’я або після вироку суду з реальним позбавленням волі.
Як пише «Медіазона», командування зацікавлене у поверненні дезертирів на фронт, тому кримінальні справи проти них часто не відкривають. У багатьох регіонах РФ затриманих військових відправляють до спеціальних збірних пунктів, де можуть утримувати невизначений час.
Там дезертирів або чекає суд, який найчастіше призначає умовне покарання, після чого їх знову повертають до частини, або на них чинять тиск, змушуючи добровільно повернутися на фронт.
За даними видання, у деяких випадках військових силоміць відправляють назад до підрозділів. Після повернення більшість із них потрапляє до штурмових загонів.
Останнім часом у Росії з’явилися адвокати, які спеціалізуються саме на таких справах. Вони допомагають військовим домогтися реального строку за статтями про дезертирство чи самовільне залишення частини.
Втім, за інформацією «Медіазони», навіть із допомогою таких юристів реальний вирок отримують лише близько двох із десяти військових.
Один із адвокатів розповів виданню, що командування часто забирає військових назад на фронт навіть під час слідства, після чого кримінальні провадження призупиняють через їхню участь у війні.
За словами юристів, для реального вироку важливою є зацікавленість військового слідчого, оскільки у російській системі діє так звана «палочна система» статистики розкриття справ.
Стаття про дезертирство під час мобілізації у РФ передбачає від п’яти до 15 років ув’язнення, а за самовільне залишення частини — до п’яти років. Мінімальний реальний строк у таких справах, за даними «Медіазони», становив три роки і десять місяців.
