Президент США Дональд Трамп, голова КНР Сі Цзіньпін та Володимир Путін цього тижня мають провести першу тристоронню зустріч у китайському Шеньчжені. У дипломатичних колах її вже порівнюють із Ялтинською конференцією 1945 року, хоча конкретних домовленостей від переговорів поки не очікують.
Про це пише Financial Times.
Зустріч має відбутися на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. Протягом того ж тижня в Азії запланована низка інших переговорів за участю США, Китаю, Росії, Японії, Канади та країн Південно-Східної Азії.
FT зазначає, що саміт АТЕС, країни якого забезпечують близько 62% світового ВВП та приблизно половину глобальної торгівлі, формально буде присвячений ланцюгам постачання, штучному інтелекту та економічному співробітництву. Проте головну увагу, ймовірно, привернуть саме переговори Трампа, Сі та Путіна.
Чому зустріч називають “Ялтою 2.0”
Порівняння з Ялтинською конференцією виникло через склад учасників і масштаб питань, які зачіпають відносини між трьома державами.
У 1945 році президент США Франклін Рузвельт, прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль та радянський лідер Йосип Сталін у Криму обговорювали післявоєнний порядок у Європі.
Нинішня зустріч, за оцінкою FT, навряд чи завершиться аналогічними масштабними домовленостями. Однак сама поява Трампа, Сі та Путіна за одним столом матиме значний символічний ефект, особливо з огляду на війни та конфлікти навколо України, Тайваню й Близького Сходу.
При цьому Пекін не зацікавлений у прямих історичних паралелях із Ялтою. Китай не був учасником конференції 1945 року, попри свою роль у війні проти Японії, тому для Пекіна таке порівняння має неоднозначний характер.
Зустріч пройде без погодженого порядку денного
За даними FT, Китай, США та Росія вирішили не затверджувати наперед єдиний порядок денний тристоронньої розмови.
Для Сі Цзіньпіна це нетипово, оскільки китайський лідер зазвичай надає перевагу ретельно підготовленим і структурованим зустрічам.
Пекін спочатку взагалі обережно ставився до ідеї тристороннього формату через непередбачуваність Трампа і Путіна. Однак після кількох тижнів консультацій із Вашингтоном та Москвою китайська сторона погодилася провести переговори.
Американські посадовці очікують, що Трамп порушить питання контролю над ядерними озброєннями та їх нерозповсюдження.
Водночас Вашингтон не розраховує на укладення конкретної угоди.
Мета полягає радше в тому, щоб розпочати прямий діалог між трьома найбільшими ядерними державами.
Китай не хоче занурюватися в переговори щодо України
Війна Росії проти України неминуче буде одним із головних політичних фонів зустрічі.
Проте FT пише, що Китай не демонструє бажання брати на себе центральну роль у переговорах щодо завершення війни.
Професор Університету Цінхуа Да Вей вважає, що Сі використає тристоронній формат передусім для демонстрації дипломатичної ваги Китаю та власної ролі у світовій політиці.
За його оцінкою, китайський лідер навряд чи захоче детально обговорювати Україну або ядерне роззброєння.
Натомість розмова може бути побудована навколо ширшого поняття глобальної стабільності.
Москва давно прагнула “нової Ялти”
Для Росії сам факт такого формату має окреме значення.
FT зазначає, що Москва не приховувала прагнення до створення своєрідної “сучасної Ялти”, яка дозволила б обговорювати нову систему безпеки та розподіл сфер впливу в Європі.
Втім, співрозмовник видання, близький до Кремля, також не очікує детального обговорення війни проти України через небажання Китаю безпосередньо занурюватися в мирний процес.
Директор Carnegie Russia Eurasia Center Олександр Габуєв вважає зустріч вигідною для Путіна вже через сам формат.
На його думку, участь у переговорах на одному рівні з президентом США та головою КНР підсилює міжнародний статус російського лідера, хоча за економічною та політичною вагою Росія не перебуває в одній категорії зі США та Китаєм, за винятком масштабів ядерного арсеналу.
Трамп і Сі окремо поговорять про торгівлю
Крім тристоронньої зустрічі, Трамп і Сі проведуть окремі переговори.
Це буде вже їхня третя зустріч цього року. Два місяці тому Трамп приймав Сі у Білому домі, а шість місяців тому американський президент здійснив державний візит до Китаю.
Ще одна зустріч очікується в грудні на саміті G20 у Маямі.
Основною темою китайсько-американських переговорів у Шеньчжені стане торгівля та виконання домовленостей про перемир’я у торговельній війні, досягнутих у жовтні 2025 року.
Вашингтон звинувачує Китай у неповному виконанні угоди.
Зокрема, американські чиновники заявляють, що Китай постачає лише близько двох третин обсягів рідкісноземельних матеріалів, які передбачали домовленості.
Пекін заперечує порушення умов.
Чинне торговельне перемир’я має завершитися 10 січня.
Пекін не хоче, щоб саміт перетворився лише на шоу США і Китаю
Китайські державні медіа напередодні зустрічі майже не акцентують увагу на окремих переговорах Сі та Трампа.
Натомість вони підкреслюють багатосторонній характер АТЕС та роль Китаю як господаря саміту.
За словами співрозмовника FT у китайському аналітичному середовищі, Пекін не хоче, щоб американо-китайські відносини повністю затьмарили весь порядок денний саміту.
Напруження між Китаєм та Японією
Ще одна інтрига тижня — можливий контакт Сі Цзіньпіна з прем’єр-міністеркою Японії Санае Такаїчі.
Відносини між Токіо і Пекіном протягом останнього року різко погіршилися через заяви японської прем’єрки щодо Тайваню.
FT пише, що коротке рукостискання між лідерами на полях АТЕС можливе, однак дипломати не очікують серйозних переговорів.
Жодна зі сторін зараз не зацікавлена виглядати такою, що йде на поступки.
Китайські державні медіа ведуть жорстку кампанію проти Такаїчі, тоді як її тверда позиція щодо Китаю підтримує політичні позиції прем’єрки всередині Японії.
Канада намагається зменшити залежність від США
У вівторок із Сі також має зустрітися прем’єр-міністр Канади Марк Карні.
Оттава прагне відновити відносини з Китаєм та Індією і посилити зв’язки в Азії, щоб зменшити залежність канадської економіки від торгівлі зі США.
Відносини Канади та Китаю різко погіршилися у 2018 році після арешту фінансової директорки Huawei Мен Ваньчжоу за американським запитом та подальшого затримання Китаєм двох громадян Канади.
Останнім часом сторони почали поступове зближення.
Канада дозволила обмежений імпорт китайських електромобілів із митом 6,1% замість попередніх 100%, а Китай послабив обмеження на канадську канолу, морепродукти та деякі сільськогосподарські товари.
Трамп почне азійське турне з Філіппін
Перед поїздкою до Китаю Трамп прибуде до Маніли на щорічний саміт Асоціації держав Південно-Східної Азії.
Там він має запевнити союзників у збереженні американської присутності в регіоні.
Для Філіппін це особливо важливо через територіальні суперечки з Китаєм у Південно-Китайському морі.
Також Трамп планує зустрічі з лідерами держав Quad — Японії, Австралії та Індії — та президентом Філіппін Фердинандом Маркосом-молодшим.
США і Таїланд, за даними FT, мають підписати в Манілі торговельну угоду.
Американська сторона також готує низку комерційних і стратегічних домовленостей у галузях авіації, оборони, енергетики та технологій.
Зустрічі з Кім Чен Ином поки не заплановано
На тлі азійського турне з’являлися припущення, що Трамп може зустрітися з лідером КНДР Кім Чен Ином — у Китаї або на Філіппінах.
Втім, американський чиновник повідомив FT, що наразі така зустріч не запланована.
Таким чином, головною дипломатичною подією тижня має стати саме перша зустріч Трампа, Сі та Путіна.
Вона навряд чи завершиться великими угодами, але сам формат переговорів може показати, як Вашингтон, Пекін і Москва бачать майбутній баланс сил — від ядерної безпеки та глобальної торгівлі до війни Росії проти України й напруження навколо Тайваню.
