Багато знеболюючих препаратів відпускаються в аптеках без рецепта. Вони можуть ефективно полегшити біль, але вони також можуть призвести до побічних ефектів і ускладнень. Для безпечного використання важливо звернути увагу на дозування та взаємодію з іншими агентами.
Безрецептурні знеболюючі засоби, які пропонує вам аптека, наприклад, ібупрофен або парацетамол, може полегшити гострий біль. Наскільки ефективний препарат, залежить, серед іншого, від типу та тяжкості болю та дозування препарату. Безрецептурні знеболювальні схвалені для лікування легкого та помірного болю. Їх слід приймати лише кілька днів поспіль і лише до фіксованої максимальної добової дози.
Знеболюючі можуть мати побічні ефекти і, хоча й рідко, але призводити до ускладнень. Щоб уникнути небажаних наслідків, важливо звернути увагу на правильне застосування. Особливо це стосується людей, у яких є певні захворювання або які частіше вживають знеболюючі. Інструкція містить детальну інформацію про область застосування препарату, дозування та тривалість прийому. Якщо у вас виникли питання щодо правильного прийому, ви можете отримати консультацію в кабінеті лікаря або аптеці.
Які знеболювальні відпускаються без рецепта?
Найбільшою групою безрецептурних знеболюючих є нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Вони називаються так, тому що раніше використовувалися переважно для лікування ревматичного болю і, на відміну від інших ліків від ревматизму, не містять стероїдів. Сьогодні знеболюючі НПЗЗ використовуються для дуже різних типів болю – головного, менструального або зубного. Вони також мають протизапальну та жарознижувальну дію.
Існує більше десяти різних НПЗЗ, але не всі відпускаються без рецепта. Деякі доступні лише в малих дозах – більш високі дози повинен призначити лікар. Без рецепта лікаря в аптеці можна отримати:
- ацетилсаліцилова кислота (АСК) або “аспірин” (в дозуванні до 500 мг на таблетку);
- диклофенак (до 25 мг на таблетку);
- ібупрофен (до 400 мг на таблетку);
- налгезін (до 550 мг на таблетку)
Ці препарати є найпоширенішими НПЗЗ.
Іншим безрецептурним і дуже поширеним болезаспокійливим є парацетамол. Він також має знеболюючу та жарознижувальну дію, але на відміну від НПЗЗ у нього відсутній протизапальний ефект.
Як діють препарати?
НПЗЗ діють шляхом інгібування певних ферментів, які називаються циклооксигеназами або ферментами ЦОГ. Ці ферменти відіграють важливу роль в утворенні деяких тканинних гормонів, таких як простагландини. Вони мають різні завдання, такі як ініціювання та контроль запальних реакцій – болю, набряку та лихоманки.
Існує два різних ферменти ЦОГ:
- ЦОГ-1 в основному міститься в шлунку, нирках і забезпечує природний баланс процесів, на які впливає;
- ЦОГ-2 в основному утворюється в тілі, де відбувається запалення. Це посилює такі реакції, як біль, набряк і лихоманка.
Оскільки безрецептурні НПЗЗ блокують обидва ферменти ЦОГ, вони можуть зменшити біль і лихоманку, а також зменшити запальні реакції. Однак інші процеси, контрольовані ферментами ЦОГ, також сповільнюються. Як наслідок, вони можуть призвести до побічних ефектів, особливо до проблем зі шлунком.
Побічні ефекти не однакові для всіх знеболюючих: ацетилсаліцилова кислота дещо сильніше інгібує фермент ЦОГ-1, тоді як діюча речовина диклофенак переважно інгібує ЦОГ-2.
Цікаво, що механізм дії парацетамолу ще не з’ясований. Існують різні теорії щодо цього – наприклад, що це також впливає на тканинні гормони.
Як правильно дозувати знеболюючі?
Ризик розвитку побічних ефектів і ускладнень можна зменшити, якщо використовувати знеболюючі якомога менше. В основному, важливо не перевищувати максимальну дозу на прийом і день.
Наприклад, якщо ви використовуєте ібупрофен у дозі 400 мг на таблетку, ви не повинні приймати більше трьох таблеток, розподілених протягом дня (24 години).
Ця інформація актуальна при застосуванні препарату без рецепта. Якщо знеболюючі препарати призначає лікар, для деяких діючих речовин також можуть бути можливі вищі дози.
Не слід комбінувати різні знеболюючі. Однак можна комбінувати НПЗЗ з парацетамолом, якщо один препарат недостатньо знімає біль.
Хто має особливо високий ризик ускладнень?
Існує низка особистих факторів, які сприяють ускладненням від знеболюючих. По-перше, це люди з підвищеним ризиком розвитку ускладнень в області шлунково-кишкового тракту. Особливо, якщо вони:
- старше 65 років,
- мають або мали виразку шлунка або гастрит,
- мають запальне захворювання кишечника,
- приймають кілька НПЗЗ одночасно або вже приймають низькі дози АСК для запобігання вторинним захворюванням після інфаркту чи інсульту.
НПЗЗ також підвищують ризик серцевого нападу або інсульту, особливо у людей, які перенесли їх раніше. Інші захворювання серцево-судинної системи або фактори ризику, такі як високий кров’яний тиск, також підвищують ймовірність цих ускладнень. У людей з нирковою недостатністю прийом знеболюючих НПЗЗ може збільшити ризик гострої ниркової недостатності. Для них особливо важливо не передозувати ліки.