Все більше російських родин, чиї близькі загинули на війні в Україні, звинувачують Міністерство оборони РФ у тому, що їм повертають не тіла їхніх рідних, а залишки інших людей. Про це пише незалежний проєкт «Окно», зазначаючи, що в багатьох випадках документи й особисті речі не надаються, а на запити про проведення експертизи ДНК чиновники не реагують.
23-річний Максим Михайлов перестав виходити на зв’язок у кінці березня. Його матері у військкоматі повідомили, що син ідентифікований сослуживцями й командиром, тому ДНК-тест начебто не потрібен. Згодом з’ясувалося: ідентифікація не проводилась, а бойові товариші взагалі не знають, де тіло.
«Мені сказали, що опізнали його, але потім з’ясувалося, що його просто загубили. І жодного опізнання не було», — розповідає мати Максима.
У травні родині привезли труну із забороною відкривати. Свідоцтво про смерть було заповнене від руки: “загинув від вибуху”. Жодних особистих речей не надали.
«Біля труни нам погрожували: “Порушите закон, якщо відкриєте”. Я просила хоча б фото. Нічого. ДНК-тест не дали. Друзі щось гуглили — кажуть, була така справа: родина відкрила труну, а там — не їхня дитина. Подали до суду. Але справу відкрили вже на них, не на Міноборони», — каже вдова Валерія.
У деяких випадках плутанина з датами смерті та поранення додає ще більше сумнівів. Наприклад, Микола Туров офіційно загинув 23 жовтня 2024 року, але залишався у списках поранених до 27-го. Опізнати тіло було неможливо — воно почало розкладатися, і родині показали лише нечітке фото.
«Нам дали фото — просто синє тіло, нічого не видно. Дуже боляче. І ніяких відповідей», — говорить його дружина.
У соцмережах родини солдатів діляться подібними історіями. Деякі, попри ДНК-підтвердження, не можуть змиритися.
«Брат зник 15 жовтня. Голова відірвана — нема що впізнавати. Але з його телефона хтось виходив у Telegram майже за місяць після зникнення», — каже сестра загиблого Юлія Гетманська.
Домовленість про обмін тілами між Росією та Україною була досягнута під час переговорів у Стамбулі, але, як з’ясувалося, чимало тіл залишаються невпізнаними — і не всі родини впевнені, що ховають саме своїх близьких.