Україна у травні здійснила рекордну кількість атак на російську нафтову інфраструктуру, що змусило Москву заборонити експорт авіаційного пального та посилило ризики дефіциту пального на внутрішньому ринку РФ, повідомляє Bloomberg.
Протягом травня було зафіксовано щонайменше 30 ударів по російських нафтових об’єктах — найбільше за будь-який місяць від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зокрема, щонайменше 16 атак були спрямовані проти підприємств, що виробляють паливо.
Минулого місяця під удари потрапили вісім із десяти найбільших російських нафтопереробних заводів. Деякі об’єкти атакувалися неодноразово. Ярославський НПЗ, співвласниками якого є «Роснєфть» і «Газпром нєфть», зазнав трьох атак упродовж травня, а підприємства «Лукойлу» в Нижньому Новгороді та Пермі були атаковані двічі.
На тлі ризику нестачі пального в період літнього зростання попиту російський уряд заборонив експорт авіаційного гасу до кінця листопада. Влада РФ пояснила це необхідністю забезпечити стабільну ситуацію на внутрішньому паливному ринку.
За оцінками аналітичної компанії OilX, середній обсяг переробки нафти в Росії у травні становив близько 4,58 млн барелів на добу. Це приблизно на 13% менше, ніж роком раніше, і є найнижчим показником із жовтня 2009 року.
Експерт з енергетики Сергій Вакуленко зазначив, що Україна змінила підхід до ударів по російських НПЗ. Якщо раніше атаки були зосереджені переважно на первинних установках переробки, які відносно легко відновлювати, то тепер цілями стають також складніші вторинні установки, ремонт яких потребує більше часу та коштів.
Крім нафтопереробних заводів, під удари потрапляють експортні термінали, нафтопроводи, насосні станції та паливні сховища. Це ускладнює спроби Росії накопичувати запаси пального для уникнення сезонних криз.
Попри зростання тиску на паливний сектор, у Кремлі заявляють, що наразі не бачать загрози дефіциту пального. Водночас на біржі вже фіксується скорочення пропозиції бензину марки АІ-95 та суттєве зростання його оптової вартості.
