Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 24 березня презентувала доповідь про поводження з військовополоненими і загальну ситуацію з правами людини в Україні, повідомляє Радіо Свобода. Відповідальність за продовження порушень голова місії Матильда Богнер поклала на «обидві сторони конфлікту».
«Жорстокість і масштабний вплив на цивільне населення, які ми спостерігали протягом останнього року, триватимуть, якщо обидві сторони конфлікту не забезпечать повне дотримання міжнародного гуманітарного права», – сказала вона, презентуючи доповідь.
За її словами, місія, зокрема, занепокоєна довільними стратами 25 російських і 15 українських військовополонених.
Богнер уточнила, що її команда опитала понад 400 військовополонених, приблизно по 200 з кожного боку. При цьому, додала вона, Україна надала експертам ООН безперешкодний конфіденційний доступ до офіційних місць інтернування російських військовополонених, а Росія такого доступу не надала.
«Почну з російських військовослужбовців, які перебувають у полоні в Україні. Ми глибоко стурбовані зафіксованими нами довільними стратами до 25 російських військовополонених і осіб, які припинили участь у військових діях, що були вчинені ЗСУ. Часто це відбувалося одразу після захоплення в полон на полі бою. Хоча нам відомо, що органи влади України почали розслідування щодо п’яти випадків, що охоплює 22 жертви, ми не маємо даних про судові провадження щодо імовірних винуватців», – заявила голова місії.
За її словами, майже половина з 229 російських військовополонених, з якими розмовляли члени місії, заявляли про катування чи жорстоке поводження з ними. «Більшість таких випадків ставалися на перших етапах затримання і допиту», – сказала Богнер.
«Щодо поводження з українськими військовополоненими – ми також глибоко стурбовані свавільними стратами 15 українських військовополонених невдовзі після того, як вони були захоплені в полон російськими військами. ПВК «Вагнер» здійснило 11 із таких страт», – сказала вона.
За даними ООН, більшість українських військовополонених, які потрапили в полон під час бою, перед інтернуванням зазнавали катування і жорстокого поводження.
«Військові РФ і співробітники ФСБ катували їх для отримання військової інформації, залякування, приниження і помсти, наголошується в доповіді… Катування включали побиття, тортури електричним струмом, у деяких випадках – нанесення вогнепальних або колотих ран. Поширеним явищем була імітація страти», – зазначила Богнер.
За її словами, «умови тримання багатьох українських військових були шокуючими», а доступ до медичної допомоги часто був недостатнім або його взагалі не було. У доповіді вказано, що п’ятеро українських військовополонених померли під час інтернування через брак медичної допомоги.
«Кількість задокументованих випадків катувань і жорстокого поводження під час інтернування, у пенітенціарних установах шокує, понад 84% людей зазнали такого поводження. Працівники цих установи піддавали цих полонених так званим «вітальним побиттям» після їх прибуття, регулярно били, катували електричним струмом під час перевірок у камерах або під час прогулянок територією установ», – заявила Богнер.
Вона додала, що колишні українські військовополонені повідомили, що боялися щотижневих походів у душ, які неминуче завершувалися побиттям і приниженням, часто із сексуальним підтекстом.
«Коли порушення відбуваються, потрібно вживати необхідних заходів насамперед у лавах самої армії, а також через проведення повних та ефективних розслідувань, притягнення до відповідальності винних і тих, хто ними командує», – підсумувала голова місії.
Управління верховного комісара ООН із прав людини станом на 19 березня підтвердило загибель 8 317 і поранення 13 892 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається із затримкою, і багато повідомлень все ще потребують підтвердження.
16 березня в Женеві експерти Незалежної міжнародної слідчої комісії ООН презентували доповідь про зібрані свідчення порушень міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права упродовж останнього року повномасштабної збройної агресії РФ проти України.
Як наголосили комісари, чимало фактів – навмисні вбивства, напади на мирних жителів, незаконні ув’язнення, тортури, зґвалтування, примусове переміщення та депортація дітей – становлять воєнні злочини.
Коли у голови Комісії Еріка Мьосе журналісти уточнили, чи можна вважати наведені факти геноцидом, він відповів, що поки таких доказів не знайшов. Проте питання потребує подальшого розслідування, додав він.