За короткий проміжок часу п’ятеро високопосадовців, серед яких кілька генералів, опинилися за ґратами. Офіційно їх звинувачують у корупції. Однак заарештовані, схоже, є щонайменше жертвами внутрішньої боротьби за владу, пише швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung.
Землетрус рідко відбувається поодинці: відставка давнього міністра оборони Росії Сергія Шойгу, що відбулася 12 травня, не дивно, що виявилася не просто ізольованою подією. Відставка Шойгу вразила все вище військове керівництво Москви. Понад півдюжини високопосадовців були заарештовані або звільнені, четверо лише цього тижня. Це дає зрозуміти, що Кремль розпочав справжню “чистку” в рядах генералітету.
Ця кампанія була розпочата не падінням Шойгу, а зловісною подією, що сталася трьома тижнями раніше. Тоді влада заарештувала заступника міністра оборони Тимура Іванова, людину, яка роками вела розкішне життя, але яку режим цінував і захищав як практичного менеджера.
Завдяки розслідуванню російського журналу в еміграції “The Insider” стало відомо, що арешту Іванова передувала операція, схожа на трилер. Через те, що функціонер дізнався про розслідування, його самого охороняли спецпризначенці. Спецслужба ФСБ змогла втрутитися лише тоді, коли заступник міністра з’явився на прийом до лікаря. Там його схопили і вивезли через чорний хід, перш ніж його охоронці встигли щось помітити.
За словами експертів з питань розвідки Андрія Солдатова та Ірини Бороган, ФСБ також відіграла провідну роль в інших арештах. За назвою департамент військової контррозвідки ФСБ має завдання викривати ворожу агентуру в лавах збройних сил. Насправді ж він служить режиму, перш за все, для контролю над військовими і забезпечення безумовної лояльності. Очевидно, Кремль вважає момент ідеальним для того, щоб спустити цього “ланцюгового пса” на генералітет. Ситуація на фронті більш-менш сприятлива, і Шойгу більше не може захищати свої старі клани.
З середини травня за звинуваченням у хабарництві були заарештовані генерал-лейтенант Юрій Кузнєцов, начальник управління кадрів Міністерства оборони генерал-лейтенант Вадим Шамарін, начальник управління військових закупівель полковник Володимир Валентеський і колишній командувач 58-ї армії генерал-майор Іван Попов.
Речник президента Росії Путіна представив це як абсолютно нормальне явище і говорив про “постійну і послідовну роботу в боротьбі з корупцією”. Це неправдоподібно, оскільки, з одного боку, таке накопичення кримінальних проваджень проти військових чиновників є абсолютно незвичним і безпрецедентним для всієї путінської епохи. По-друге, не може бути й мови про послідовність у боротьбі з корупцією, оскільки про корумпованість таких людей, як Іванов, було відомо давно завдяки розслідуванням критично налаштованих до режиму журналістів, але з цим мирилися. Складається враження, що слідчі збирали свої докази в досьє, поки не отримали зелене світло для удару.
Особисте схвалення Путіним цієї “кампанії зачистки” можна вважати безсумнівним. Однак залишається незрозумілим, в чому саме полягають його політичні розрахунки. Імовірно, Путін давно зрозумів, що потрібно вимести залізною мітлою Міністерство оборони, але спочатку потрібно було дочекатися відповідної нагоди.
Бунтівний глава тіньової армії Вагнера Євген Пригожин минулого року влучив у ціль своєю критикою некомпетентності і збагачення вищого військового керівництва, але Путін не міг змиритися з бунтом Пригожина. Тому він підтримав Шойгу в цій боротьбі за владу, і спочатку йому довелося позбутися голови Вагнера, перш ніж він зміг очолити міністерство оборони. Призначивши новим міністром свого вірного поплічника, економіста Андрія Бєлоусова, Кремль створив важливу передумову для репресій. Перед Бєлоусовим стоїть завдання скоротити військовий апарат для підвищення його ефективності.
Це включає в себе боротьбу з корупцією, але в нинішній хвилі також грають і інші мотиви. Арешт генерал-лейтенанта Вадима Шамаріна в четвер викликав здивування, оскільки це перший випадок, коли мішенню став послідовник і заступник начальника Генерального штабу Валерія Герасимова. Це вказує на боротьбу за владу, в якій Герасимов, який вже давно викликає суперечки в армії, може рано чи пізно стати жертвою.
Політика також затьмарює справу Попова. Генерала, який у п’ятницю постав перед суддею, звинувачують у шахрайстві у справі, в якій головний підозрюваний більше не може давати свідчень, оскільки помер. На думку багатьох російських оглядачів, згубило Попова дещо інше – його зухвала критика зловживань в армії. Він озвучив її публічно і в популістському тоні влітку 2023 року. Тоді харизматичного генерала, якого шанували в частинах армії, одразу ж відправили у відставку. Тепер його нарешті роблять прикладом для залякування.
Звільнення генерал-лейтенанта Сухраба Ахмедова є ще одним прикладом. Командувач 20-ї армії, що воює на Донбасі, найбільшого за офіційними даними з’єднання російських збройних сил, нібито був скалкою в оці нового міністра оборони Бєлоусова. Підстав для його відставки було б достатньо ще раніше: Ахмедова звинувачують у різних помилкових рішеннях, які коштували життя багатьом солдатам. Незважаючи на це, Путін кілька разів підвищував його на посаді під час війни, востаннє – півроку тому.