Директорату у справах іноземців Норвегії (UDI) розпочинає процедуру перевірки заяв на отримання колективного захисту для українців, які не проживали на батьківщині, коли почалася війна. Серед них 370 чоловіків призовного віку, пише NRK.
Коли Росія напала на Україну взимку 2022 року, уряд Норвегії швидко запровадив схему колективного захисту для переміщених осіб з України.
Схема колективного захисту передбачає надання дозволів на проживання без індивідуальної оцінки потреби в захисті.
З того часу понад 77 000 українців подали заяви на отримання колективного захисту в Норвегії, згідно з оновленими даними UDI.
Українці, які проживали в інших країнах на момент початку війни, не підпадають під дію цієї схеми, але, тим не менш, їм було дозволено залишитися в Норвегії, оскільки було скасовано зобов’язання для українців покинути країну.
Зараз це зобов’язання знову вводиться для українців. Водночас, UDI розпочинає індивідуальний розгляд цих заяв про надання притулку.
Йдеться про 800-1000 осіб, яким зрештою може бути запропоновано покинути Норвегію.
Норвезька влада вже зробила кілька кроків, щоб зробити приплив українських біженців більш керованим.
“Новим є те, що ми починаємо з індивідуального розгляду справ. Це робиться шляхом оцінки ситуації людини. Серед іншого, звідки ви приїхали”, – заявила міністр юстиції та громадської безпеки Емілія Енгер Мель.
“Багато з тих, хто зараз розглядає свої заяви про надання притулку, – це чоловіки призовного віку”.
Серед українців, чиї звичайні справи про надання притулку перебувають на розгляді, 370 (47%) – чоловіки у віці від 18 до 60 років.
Міністерство юстиції зазначає в електронному листі, що ризик бути відправленим на війну проти Росії в принципі не дає підстав для проживання в Норвегії:
“Призов і служба у зв’язку з війною не є обставинами, які самі по собі дають підстави для отримання притулку в Норвегії. Однак це має оцінюватися конкретно в кожному окремому випадку”.
UDI також зробив нову оцінку того, наскільки небезпечно жити в Україні.
Три регіони тепер вважаються безпечними, згідно з оцінкою Інституту: Львівська, Волинська та Закарпатська області. Всі вони розташовані на крайньому заході України.
UDI перераховує критерії, які вони використовують у новій практиці надання притулку в Україні:
- Українська влада має високий ступінь контролю за територією;
- Росія або сепаратисти мають незначний контроль і вплив або взагалі не мають його;
- Низька кількість інцидентів, пов’язаних з безпекою;
- Низька кількість жертв серед цивільного населення.
“Той, хто наважується стверджувати, що в травні 2024 року це були безпечні райони в Україні, в кращому випадку дуже оптимістичний”, – каже Мадс Х. Алмаас, генеральний секретар Норвезької організації у справах шукачів притулку (NOAS).
Алмаас вказує на те, що безпечні райони знаходяться близько до кордону з Білоруссю, що Росія має можливість досягти цілей по всій території України і що результат війни абсолютно непередбачуваний.
Він вважає, що нова практика надання притулку передбачає чітке розмежування.
“Норвегія посилає сигнал, що колективний захист, яким ми пишаємося з початку війни у 2022 році, поставлений під загрозу. Тут ви можете ризикувати бути відправленими назад”, – продовжує Алмаас.
Схема колективного захисту для українців була суперечливою. У січні лідерка Консервативної партії Ерна Солберг виступила за скасування захисту, зазначивши, що на всій території України не було воєнних дій.
- Яка система контролює, хто підпадає під колективний захист, а хто ні?
“Щоб отримати колективний захист, потрібно подати заяву до поліції та імміграційної служби. Саме там оцінюється, чи підпадаєте ви під дію колективного захисту, або ж заяву потрібно подавати у звичайному порядку. Так само, як і всі інші шукачі притулку з інших країн”, – каже Мель.
Зараз Мель сигналізує про те, що вони розглядають можливість подальшого обмеження.
“Є 80 000 людей, які приїхали сюди і отримали колективний захист. Важливо допомогти їм, але це також є навантаженням на муніципалітети і норвезькі громади, які повинні прийняти їх і добре інтегрувати. Ми не можемо виключати, що нам доведеться ще більше посилити контроль”, – каже Мель.
Минулого тижня (20-26 травня) 311 осіб звернулися за захистом. Це трохи менше, ніж за аналогічний тиждень минулого року. Тоді за захистом звернулися 353 особи, що відповідає тенденції до зниження з Нового року.
За певний період минулого року більше половини всіх українців, які подорожували до Північного регіону, вирішили поїхати до Норвегії.
Після тривалого періоду високих показників прибуття уряд зробив кілька кроків перед Новим роком. Серед іншого, було роз’яснено, що українці, які подорожують на батьківщину, можуть втратити посвідку на проживання.
У січні уряд також оголосив, що планує посилити правила надання безкоштовної стоматологічної допомоги та допомоги при народженні дитини. Це було зроблено для того, щоб наблизити норвезький рівень послуг і виплат до рівня інших північних країн.
Міністр юстиції Мель та уряд чітко усвідомлюють, що мета полягає в тому, щоб менше українців приїжджали до Норвегії.
- “Ми побачили, що Норвегія приймає набагато більше, ніж наші північні сусіди. Тому ми посилили контроль. Зараз ця пропорція знизилася з 60% до близько 35%, і ми все ще розглядаємо можливість подальшого скорочення”, – заявила Мель.