Китай не зацікавлений у тому, щоб перетворити можливу зустріч Сі Цзіньпіна, Дональда Трампа та Володимира Путіна на переговори про майбутнє України без участі Європи. У Пекіні вважають війну європейським конфліктом, а головним стратегічним партнером і суперником на глобальному рівні бачать передусім США, а не Росію.
Про це пише Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Побоювання щодо можливої “другої Ялти” виникли напередодні саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, який має відбутися 18-19 листопада у китайському Шеньчжені. Очікується, що там можуть одночасно перебувати лідери Китаю, США та Росії.
Саме можливість зустрічі трьох лідерів викликала в Європі побоювання, що вони можуть спробувати обговорити майбутнє України та розподіл сфер впливу без участі Києва і європейських держав.
Сі не хоче “другої Ялти”
Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр під час свого візиту до Китаю безпосередньо запитав Сі Цзіньпіна про повідомлення щодо можливого тристороннього саміту з Трампом і Путіним, присвяченого Україні.
За словами Штайнмаєра, сама постановка питання викликала у китайського лідера помітне здивування. Сі поцікавився, звідки взялися такі припущення, і заявив, що жодної підготовки до саміту США, Росії та Китаю щодо України не ведеться.
Водночас китайський лідер наголосив, що йдеться про європейський конфлікт, а отже, європейські країни мають бути представлені за столом переговорів.
За даними FAZ, така позиція відповідає тому, що китайські посадовці та експерти говорять у приватних розмовах. Пекін не прагне брати на себе роль організатора мирної угоди щодо України, не хоче погіршувати відносини з Європою і тим більше брати на себе відповідальність за майбутні гарантії безпеки.
Для Пекіна головні — США
Ще одна причина скептичного ставлення Китаю до тристороннього формату полягає у тому, як Пекін бачить власне місце у світі.
За словами співрозмовників FAZ, Китай прагне, щоб Вашингтон сприймав його як рівнозначну глобальну наддержаву. У Пекіні мислять категоріями своєрідної “G2” — двох головних світових центрів сили, США та Китаю.
Росія до цього рівня, з погляду китайського керівництва, не належить.
Саме тому формат, у якому Сі, Трамп і Путін спільно вирішували б питання нового світового порядку або майбутнього України, не відповідає китайському баченню міжнародної системи.
Водночас це не означає, що зустріч трьох лідерів у Шеньчжені повністю виключена. Вона може відбутися, однак її порядок денний, за оцінкою видання, буде значно ширшим і не буде зосереджений на врегулюванні війни в Україні.
Ідея тристороннього формату виникла у Москві
Першою можливість такого формату почала просувати російська сторона.
За непідтвердженими даними, на які посилається FAZ, Путін запропонував використати саміт у Шеньчжені для переговорів про завершення війни на умовах, вигідних Москві.
Такий формат суттєво підвищив би міжнародний статус російського лідера: він опинився б за одним столом із керівниками двох найбільших світових держав і міг би претендувати на роль одного з учасників нового поділу сфер впливу.
Саме звідси виникло порівняння з Ялтинською конференцією 1945 року, коли лідери США, Великої Британії та СРСР домовлялися про післявоєнне облаштування Європи.
Для України та європейських держав такий сценарій є особливо чутливим, оскільки вони не є членами APEC і не братимуть участі у саміті в Шеньчжені.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше застерігав від будь-яких переговорів трьох великих держав про Україну без участі самої України.
Трамп хоче говорити про ядерну зброю
Дональд Трамп, своєю чергою, не відкидав можливості зустрічі із Сі Цзіньпіном та Путіним, однак одним із головних питань називав ядерне роззброєння.
Саме тут виникає ще одна серйозна суперечність.
Китай роками відмовляється брати участь у тристоронніх переговорах зі США та Росією щодо скорочення ядерних арсеналів. Пекін пояснює це тим, що його ядерний потенціал значно менший за американський та російський.
Трамп, за даними видання, уже пропонував Сі тристоронні переговори щодо контролю над озброєннями під час їхньої зустрічі у Вашингтоні наприкінці вересня. Однак у китайському офіційному повідомленні про ці переговори така пропозиція взагалі не згадувалася.
У жовтні речниця МЗС Китаю Мао Нін знову заявила, що вимога до Пекіна приєднатися до тристороннього ядерного роззброєння є несправедливою, нерозумною та нереалістичною з огляду на масштаби американського і російського арсеналів.
Щодо окремої зустрічі Сі, Трампа і Путіна вона тоді сказала, що не має відповідної інформації.
Китай не хоче брати на себе відповідальність за Україну
Експертка американського Stimson Center Юнь Сун, яка проводила консультації в Китаї, зазначила, що ідея тристороннього саміту саме щодо України фактично не обговорювалася у китайських політичних колах.
За її словами, зустріч керівників США, Китаю та Росії теоретично могла б охопити багато міжнародних проблем. Однак очікувати, що Пекін погодиться організувати переговори трьох держав саме щодо української війни, малореалістично.
Такий формат відповідає інтересам Москви, але не Пекіна.
Китай також не хоче подальшого загострення відносин із Європейським Союзом. ЄС посилює торговельні захисні механізми та поглиблює зв’язки з демократичними країнами Азії, тоді як для Китаю європейський ринок залишається важливим.
Крім того, китайське керівництво зацікавлене у відносно стабільному зовнішньополітичному середовищі щонайменше до важливого партійного з’їзду 2027 року.
Шеньчжень потрібен Китаю для демонстрації власної ваги
FAZ припускає, що Китай використає саміт APEC передусім для демонстрації свого статусу однієї з центральних світових держав.
Пекін зацікавлений у тому, щоб Росія залишалася дипломатично залученою до міжнародних процесів, однак не прагне відповідати за можливу угоду щодо України.
Тим більше Китай не демонструє готовності надавати будь-які безпекові гарантії у разі завершення війни.
Нинішня ситуація також не створює для Пекіна критичної необхідності домагатися швидкого завершення війни. Конфлікт продовжує відволікати значні політичні та військові ресурси Європи й НАТО, тоді як Китай може концентруватися на власному суперництві зі США.
Саме в цьому контексті у Пекіні дедалі частіше називають війну в Україні “європейською справою”: Китай готовий залишатися впливовим міжнародним гравцем, але не прагне ставати третім учасником переговорного формату, в якому разом зі США та Росією вирішуватиметься майбутнє України.
Раніше “Головне в Україні” писало, що Дональд Трамп, Володимир Путін і Сі Цзіньпін можуть провести тристоронню зустріч на полях саміту APEC у Шеньчжені. Тоді зазначалося, що найбільшу політичну вигоду від такого формату може отримати Росія, тоді як Китай передусім зацікавлений у власних відносинах зі США та не прагне приєднуватися до геополітичних блоків.
