Президент Росії Володимир Путін засудив загибель верховного лідера Ірану Алі Хаменеї, назвавши її «цинічним убивством», однак обмежився лише співчуттями, не заявивши про будь-яку практичну допомогу Тегерану.
У повідомленні Кремля зазначається, що Путін направив співчуття президенту Ірану Масуду Пезешкіану, родині Хаменеї та іранському народу. У листі він заявив, що вбивство верховного лідера Ісламської Республіки було здійснене «у цинічне порушення всіх норм людської моралі та міжнародного права».
Алі Хаменеї став третім союзником Москви, який втратив владу за останні 15 місяців після падіння проросійських керівників у Сирії та Венесуелі, нагадує Reuters. Його загибель розглядається як серйозний стратегічний удар по позиціях Росії на Близькому Сході, де Кремль тривалий час намагався посилити свій вплив.
У Москві заявили, що удари США та Ізраїлю по Ірану поставили весь регіон на межу масштабної кризи. Водночас іранські джерела зазначають, що під час найсерйознішої кризи з часів революції 1979 року Тегеран не отримав від Росії відчутної допомоги.
Путін підтримував регулярні контакти з Хаменеї. Після початку повномасштабної війни проти України його перша поїздка за межі колишнього СРСР відбулася саме до Тегерана, де він зустрічався з іранським лідером. Через побоювання прослуховування сторони іноді обмінювалися письмовими повідомленнями або передавали їх через посланців.
Попри підписання у 2025 році договору про стратегічне партнерство, документ не передбачає взаємної військової допомоги. Це означає, що хоча Іран постачав Росії безпілотники та ракети для війни проти України, Москва не зобов’язана вступати у конфлікт на боці Тегерана.
Російський політолог Федір Лук’янов заявив, що загибель Хаменеї нагадує події 2011 року, коли був убитий лідер Лівії Муаммар Каддафі, а також страту Саддама Хусейна у 2006 році, і зробив висновок, що переговори зі США не мають сенсу.
У Кремлі також заявили, що Хаменеї запам’ятають у Росії як державного діяча, який зробив великий внесок у розвиток російсько-іранських відносин і довів їх до рівня стратегічного партнерства.
Аналітики зазначають, що подальший розвиток ситуації в Ірані може вплинути і на енергетичні ринки, а перебої з постачанням нафти з Перської затоки здатні збільшити доходи Росії, що підтримає її військову економіку.