Російські силовики намагаються переконати Володимира Путіна перенести вибори до Держдуми, які мають відбутися у вересні 2026 року. Ідея стала популярнішою після атак українських безпілотників на Москву, пише російське видання “Медуза” з посиланням на співрозмовників, близьких до адміністрації президента РФ.
За даними видання, лобіюють це рішення керівники ФСБ, а також глава Росгвардії, друг і колишній охоронець Путіна Віктор Золотов.
Один зі співрозмовників “Медузи” стверджує, що розмови про перенесення, а фактично — про скасування виборів у найближчій перспективі, з’явилися ще навесні 2026 року.
Серед причин називають погіршення економічної ситуації, проблеми з бюджетом, зростання цін, скорочення на підприємствах і падіння рейтингів влади. За словами джерел, силовики також використовують як аргумент рейтинги “Єдиної Росії”.
Співрозмовник видання в адміністрації президента РФ заявив, що за даними ФОМ і ВЦИОМ рейтинги партії перебувають “у районі 35%”, а за закритими замірами ФСО — ще нижче. Саме на ці дані, за його словами, спираються силовики.
Водночас у Кремлі, за даними “Медузи”, наразі немає оформленого рішення про перенесення виборів. Один зі співрозмовників уточнив, що обговорення триває лише “на рівні розмов”, а жодних документів на столі у Путіна немає.
Проти ідеї перенесення виступають заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв, політичний блок адміністрації президента на чолі із Сергієм Кирієнком, а також інформаційний блок, яким керує Олексій Громов.
За словами джерел видання, для Кирієнка і Громова федеральні вибори є способом продемонструвати ефективність своїх напрямів роботи. Для Медведєва ж кампанія може відкрити шлях до посади спікера Держдуми, оскільки він хоче очолити список “Єдиної Росії”.
Навесні Кирієнку і Громову, за даними “Медузи”, вдалося переконати Путіна, що вибори потрібно проводити попри складну ситуацію. Водночас їм не вдалося відкласти масштабні блокування інтернету, яких вимагали силовики.
Співрозмовники видання зазначають, що сам Путін також схиляється до проведення виборів у строк. Один із них пояснює це тим, що для Кремля важливо демонструвати: на відміну від України, у Росії вибори відбуваються. Крім того, скасування голосування означало б визнання того, що ситуація в країні стала надзвичайною.
Утім, після атак українських дронів на Москву, за словами співрозмовників “Медузи”, обговорень про можливе перенесення або скасування виборів стало “сильно більше”.
Один із юридичних механізмів перенесення виборів — запровадження надзвичайного або воєнного стану. За законом, у такому разі чинний склад Держдуми продовжить роботу до зняття обмежень. При цьому, як зазначає фахівець з виборчого права Андрій Бузін, достатньо запровадити такий режим не по всій Росії, а лише в окремих регіонах.
Також перенесення виборів можливе у разі запровадження режиму підвищеної готовності.
Офіційно вибори до Держдуми РФ мають пройти з 18 по 20 вересня. Їхні дати вже оголосила Центральна виборча комісія Росії.
Співрозмовник “Медузи”, близький до адміністрації президента РФ, називає проведення голосування “базовим сценарієм” і “успіхом цивільних чиновників”. За його словами, після офіційного призначення дати скасувати або перенести вибори буде складніше.
