«Доброго ранку із Сочі. Ми збираємося йти до моря», — життєрадісно каже у відео, опублікованому в Instagram, Антоніна Кірсанова, московська перукарка років тридцяти.
Так починає свою статтю кореспондентка Financial Times Анастасія Стогней.
Дисонуючою нотою в цій в іншому цілком типовій картині відпочинку є виття сирени повітряної тривоги на задньому плані. «Але насправді все не так уже й погано… Хто не ризикує, той не виграє», — додала Кірсанова.
Через тиждень після того, як вона опублікувала це відео, безпілотник упав на пляж в Архипо-Осиповці, ще одному російському курорті на узбережжі Чорного моря, убивши чотирьох дітей і трьох дорослих та поранивши ще 40 людей.
Сирени повітряної тривоги, перехоплення дронів, пожежі, паливо у воді та черги на заправках — усе це стало частиною літнього відпочинку для багатьох росіян. Чорноморське узбережжя є одним із найпопулярніших літніх напрямків у країні, але водночас тут розташовані нафтопереробні заводи й танкерні термінали, через що регіон неодноразово ставав ціллю українських атак.
Українські військові посадовці заявляють, що завдають ударів лише по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії. За їхніми словами, дрони, які падають у цивільних районах, були перехоплені засобами ППО або радіоелектронної боротьби ще до того, як досягли своїх цілей.
На тлі дронів у небі та нафтових плям у воді кількість туристів скоротилася на 10,8% у річному вимірі, за словами Дмитра Богданова, голови AMOS — асоціації готельєрів півдня Росії.
Схоже, загроза відлякала й найвідомішого відпочивальника регіону — президента Росії Володимира Путіна, який має офіційну резиденцію в Сочі, а також розкішно облаштований палац поблизу Геленджика, який, як стверджується, був побудований для його користування.
У 2021 році, останньому році перед повномасштабним вторгненням в Україну, Путін відвідав Сочі 24 рази, але лише двічі у 2024 і 2025 роках, згідно з даними сайту Кремля.
Востаннє він з’являвся на публіці в Сочі у жовтні минулого року, а відтоді здебільшого перебував у Москві та Санкт-Петербурзі, а також в іншій резиденції на озері Валдай на півночі Росії.
Напередодні парламентських виборів наступного місяця Путін активізував поїздки регіонами, але більшу частину часу провів на схід від Уралу — поза досяжністю українських дронів.
Але звичайні росіяни продовжують приїжджати. Пляжі та приморські кафе на чорноморському узбережжі залишаються переповненими, що підкреслює, наскільки тісно повсякденне життя і війна переплелися в Росії, коли війна затягується вже на п’ятий рік.
Олексій, менеджер із Воронежа, у червні приїхав до Сочі зі своєю донькою дошкільного віку. Побоюючись забруднення води та атак дронів, вони уникали моря й натомість плавали в басейні готелю. Подорож була далекою від ідеальної, але вибір у Олексія був обмежений: його роботодавця тепер віднесено до військово-промислового комплексу, і йому, як і дедалі більшій кількості росіян, заборонено виїжджати з країни.
Капітан туристичного катера в Архипо-Осиповці розповів FT, що до смертельного інциденту на пляжі цього місяця «сирени майже ніколи не вмикали», а тепер вони лунають «кілька разів на день». Відпочивальники на пляжах, схоже, майже не реагують на сигнали тривоги, і лише небагато хто йде в укриття, коли вони звучать.
«Коли я ввечері виходжу на набережну, то відчуваю цей дивний дисонанс — музика, танці», — сказала Марія, власниця гостьового будинку в Кабардинці, ще одному чорноморському курорті Краснодарського краю.
Марія розповіла, що кількість бронювань цього літа залишилася на рівні минулого року, а деякі люди «навіть не запитували, яка тут ситуація». Навіть після удару по пляжу в Архипо-Осиповці вона отримала лише два скасування бронювань.
«Якщо на землі є рай, то це Краснодарський край», — так звучало популярне рекламне гасло початку 2000-х років. Воно досі має силу: для багатьох росіян відпочинок на Чорному морі — один із небагатьох доступних варіантів.
Понад 65% із 146 млн жителів Росії ніколи не були за кордоном, а 30% ніколи не виїжджали за межі свого рідного регіону, згідно з нещодавніми даними опитувань.
Після того як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, багато західних країн припинили видавати росіянам туристичні візи, авіакомпанії призупинили польоти, а навіть міжнародні платежі російськими банківськими картками стали неможливими.
Нині понад 80% туристичних поїздок росіян припадає на внутрішній туризм, за даними Ostrovok, одного з провідних російських сервісів бронювання відпочинку. На Краснодарський край припадає 11% усіх бронювань.
Ця ділянка узбережжя також стала магнітом для українських дронів. У Новоросійську розташований ключовий порт для експорту нафти та кінцева точка Каспійського трубопровідного консорціуму, через який проходить 80% нафтового експорту Казахстану.
У сусідньому Туапсе розташований один із найбільших нафтопереробних заводів Росії, значну частину потужностей якого Україна знищила цієї весни. Удари також спричинили два великі розливи нафти, чорні сліди яких у морській воді були помітні навіть на супутникових знімках.
Пляжі в Анапі, курорті радянських часів із численними літніми таборами вздовж мілководного узбережжя, були закриті після того, як у 2024 році в Азовському морі затонув нафтовий танкер. Волонтери допомагали очищати берегову лінію, яку знову відкрили лише в червні після того, як влада завезла сотні тисяч тонн нового піску. Але екологи побоюються, що під ним досі може залишатися мазут.
Розливи та атаки дронів вдарили по туризму. У деяких готелях кількість бронювань скоротилася до 20%, а бронювання квитків до Сочі, головного аеропорту, що обслуговує чорноморські курорти Росії, впали на 40% у річному вимірі, за словами людини, яка має доступ до даних найбільшої в Росії платформи бронювання відпочинку.
Жупар Осербаєвій, її чоловікові та двом донькам знадобилося понад 20 годин, щоб наприкінці липня дістатися з центральної Калузької області до Архипо-Осиповки. Дорогою їм довелося стояти в чергах за бензином. Проте вона залишилася задоволеною: «усе було так само чудово, як і в попередні роки», — сказала вона, додавши, що вони поїхали до атаки. «Ми їхали у відпустку в нашу улюблену країну».
На розташованому неподалік українському Кримському півострові, анексованому Росією у 2014 році, паливо, воду та електроенергію нормують за правилами надзвичайного стану на тлі частих українських атак. У росіян, які прагнуть внутрішнього пляжного відпочинку біля теплого моря, небагато альтернатив.
«Дрони літають по всій країні, — сказала Марія, власниця гостьового будинку в Кабардинці. — Але люди настільки втомилися жити в цьому довбаному кошмарі, що їм уже просто байдуже. Вони просто хочуть змінити обстановку».
