Фінляндія вивчає можливість створення протитанкових загороджень за українським зразком уздовж кордону з Росією протяжністю 1340 кілометрів. На тлі відновлення російського військового потенціалу країна планує масштабне переозброєння сухопутних військ і посилення оборони східного флангу НАТО.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на інтерв’ю командувача сухопутних військ Фінляндії генерал-лейтенанта Пасі Вялімякі.
За словами генерала, Росія вже почала відновлювати свої військові можливості, попри продовження повномасштабної війни проти України. На російські склади надходять танки Т-90, бойові машини піхоти БМП-3 та самохідні артилерійські установки 2С19.
Фінляндія не може зупинити російське переозброєння, однак прагне створити такі оборонні можливості, які переконали б Москву в безперспективності можливого нападу.
“Усе, що ми робимо зараз, спрямоване на створення бар’єра, який не дозволить Росії просунутися далі — незалежно від того, йдеться про Альянс чи Фінляндію”, — заявив Вялімякі.
Одним із напрямків підготовки стало вивчення українського досвіду будівництва оборонних рубежів. У війні проти Росії українські військові активно використовують протитанкові рови та інші інженерні загородження для стримування наступу.
За оцінкою фінського генерала, жодна зі сторін поки не знайшла надійного способу прориву таких оборонних ліній, який дозволив би відновити масштабні маневрені операції.
Водночас Фінляндії необхідно враховувати особливості північного клімату.
“Умови у Фінляндії складніші. Якщо ми будуватимемо укріплення та копатимемо протитанкові рови такої самої глибини, як в Україні, скільки часу мине, перш ніж наше природне середовище перетворить їх на штучні ставки?” — пояснив командувач.
Фінляндія має 1340 кілометрів спільного кордону з Росією, що становить приблизно половину сухопутного кордону НАТО з РФ.
Після завершення холодної війни країна зберегла військовий призов і систему територіальної оборони, тоді як багато європейських держав скорочували свої збройні сили.
Попри населення у 5,6 мільйона людей, фінська армія здатна мобілізувати близько 280 тисяч військовослужбовців у воєнний час.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Фінляндія посилила бойову готовність. Протягом двох років перепідготовку пройшли 60 тисяч резервістів, а військові почали оперативно поповнювати запаси критично важливого обладнання.
Нині країна проводить масштабну модернізацію сухопутних військ, яка триватиме до кінця 2030-х років. Вона охоплює озброєння, структуру військ, бойову готовність і здатність вести тривалі бойові дії.
За даними Міністерства оборони Фінляндії, витрати на модернізацію сухопутних військ становитимуть щонайменше стільки ж, скільки разом коштують стратегічні програми оновлення військово-морських і повітряних сил. Загальне фінансування цих двох програм становить 11,6 млрд євро, або близько 13 млрд доларів.
У межах переозброєння Фінляндія збільшує парк самохідних гаубиць K9 виробництва Hanwha Aerospace, модернізує важкі реактивні системи залпового вогню для ураження цілей на відстані майже 500 кілометрів і готується замінити бойові машини піхоти БМП-2.
Окрему увагу приділяють протиповітряній та протиракетній обороні. Як зазначив Вялімякі, досвід російських атак на Україну показав, що недостатньо лише збивати ракети та безпілотники — необхідно також мати можливість знищувати пускові установки до запуску.
“Для фінів це складне питання, оскільки воно означає удари по цілях на російському боці”, — визнав генерал.
Фінляндія вже розпочала заміну винищувачів F/A-18 Hornet на 64 американські F-35A. Перший літак уже передано замовнику. Також країна замовила ізраїльську систему протиракетної оборони David’s Sling виробництва Rafael Advanced Defense Systems.
Вялімякі наголосив, що розвиток безпілотних технологій не робить традиційні види озброєнь застарілими. Дрони стали важливою складовою сучасного поля бою, але залишаються лише одним із його елементів.
Ще одним уроком війни в Україні стала необхідність швидкого нарощування виробництва боєприпасів і військової техніки.
Фінський генерал хоче, щоб національна оборонна промисловість могла у кризовий період збільшувати обсяги виробництва вдесятеро порівняно з мирним часом.
Водночас командувач підкреслив, що Фінляндія не може дозволити собі вести затяжну війну на виснаження проти значно більшого противника.
“Ми не хочемо війни на виснаження. Ми країна з п’ятьма мільйонами населення і не можемо діяти за такою логікою”, — заявив Вялімякі.
