Оскільське водосховище — одне з найпопулярніших місць для відпочивальників та рибалок Харківської області — зневоднене внаслідок бойових дій.
Російські війська почали бомбардувати села у напрямку Ізюма у перші дні повномасштабного вторгнення. Оскіл окупували у березні, згадує керуюча справами Оскільської сільради Оксана Шабельник. Тоді річка, за її словами, була єдиною можливістю вибратися з окупації.
“Нас вперше бомбили 25 чи 26 лютого. Ми були на роботі й злякалися, тут все ходило ходором, літав винищувач і бомбив міст. Ми були в окупації з 6 березня. Вони через нас проходили, проїздили, могли переодягатися у цивільне. Ми тоді могли вибратися через річку на Слов’янськ, через Донеччину”, — говорить Шабельник.
У розпал бойових дій гребля на Осколі була частково підірвана. Офіційної інформації щодо цих подій немає. Але і без неї можна констатувати, що це підняло рівень води у Сіверському Дінці — водній артерії, яку форсували російські війська. Водночас водосховище, що наповнювало канал, критично обміліло.
У якому стані гідроспоруда на Осколі зараз, ще доведеться з’ясувати, розповів Суспільне Харків директор обласного Департаменту захисту довкілля Андрій Нерета. Її мають оглянути сапери.
“Доступу туди поки немає. Комунальне підприємство “Вода Донбасу”, на балансі якого перебуває гідроспоруда, звернулося до органів, які проводять розмінування. Поки що це питання в роботі. Розмінування ще не починали. Коли дійде черга, ми точно сказати не можемо. Після розмінування буде виїзд балансоутримувача, щоб оцінити масштаб руйнувань”, — розказав він.
Поблизу водосховища під час окупації були російські позиції — після себе окупанти залишили потрощену інфраструктуру, сміття та залишки боєприпасів. Лишився й “автограф” на бетоні біля водосховища — “Даг 05”. Це може свідчити, що тут перебували бійці з Дагестану.
Місцеві жителі підтверджують: серед військових були представники різних суб’єктів Російської Федерації.
“І дагестанці були, і буряти були. Жили біля лісу. Багато бурятів було… Людей забирали. Сусід у нас — атовець, до нього додому приходили. За зовнішністю не було видно, що він побитий, але всередині… Він і кульгав, і ледь не плакав. Били спеціалісти, знали, куди вдарити”, — говорить житель Оскола Олександр Петренко.
Біля обмілілого водосховища кореспонденти Суспільного знайшли пральну машину, недоїдки окупантів у трилітрових банках, листи із закликом “повертатися живими” та книгу Чарльза Дікенса.
Ліс поблизу водосховища частково вигорів. Попри небезпеку місцеві продовжували ходити до річки, згадує Олександр Петренко. Як і до війни, на ринку можна було знайти свіжий улов.
“Можна було ходити, ловити. Ну як ловили? Гідровузол розбили, вода підтопила, у нас не дуже, а от нижче за течією, Святогірськ, там сильно затоплено було. Ходили, але теж боялися. Хлопця з нашої вулиці хтось підстрелив у руку. Тривалий час лікувався в Ізюмі. Сусід поїхав на рибалку, їхала машина росіян, хтось стрільнув з мосту, поруч пролетіла куля. Розважалися, мабуть”, — говорить Олександр.
Оскільське водосховище містило 435 млн кубів води, розповів Суспільне Харків Андрій Нерета. Після руйнації греблі 355 млн кубів витекло.
“Це значна цифра. Близько 80 млн кубів води залишається у водосховищі зараз. Близько 9 тис. га дна обміліли. Харківський регіон є одним з найбільш маловодних в Україні, тому це відіграє велику роль”, — коментує директор обласного Департаменту захисту довкілля.
Державна екологічна інспекція України оцінила збитки державі у 2,1 млрд гривень.
“У результаті завдано шкоди водним ресурсам, зруйновано екосистему водосховища, знищено цінні види риб та інших живих водних ресурсів”, — повідомляли в екоінспекції.
Наслідки війни для навколишнього середовища вивчають екологи. Експерти громадської організації “Українська природозахисна група” Валерія Колодежна й Олексій Василюк дійшли висновку, що рослинність берегів водосховища втратила звичний гідрологічний режим і навряд чи зможе існувати, як раніше.
“Це стосується і рідкісних видів, такі як косарики тонкі та ін. Мілководдя були місцем харчування і гніздування великої кількості навколо водних птахів, в тому числі рідкісних”, — відзначають фахівці, які у травні присвятили статтю водосховищу.
Значна площа дна водосховища оголилась і зазнає вітрової ерозії, кажуть екологи.
“Всі живі організми, що населяють товстий шар тепер оголеного мулу, загинуть і це спричинить окремий пласт проблем. Більшість молодих риб та й рибного населення в цілому знесло вниз по течії з водою, а достатньої площі для відновлення колишніх популяцій вже немає”, — зазначають автори.
Гребля зруйнована не повністю, проточність річки не відновлена і шанси повернення риби на нерест та вільного пересування повз не утворилось, додають фахівці.
Чи відновлюватимуть водосховище, вирішать після його обстеження, сказав Суспільне Харків Андрій Нерета.
На думку екологів, до цього питання слід підходити раціонально, щоб не відновлювати неефективну, екологічно проблемну та економічно збиткову споруду.
“Можливе відновлення природного річища річки Оскіл — це перший свідомий крок для звільнення річок від дамб в Україні. Рішення демонтувати дамбу допоможе прискорити ухвалення рішень щодо модернізації систем водопостачання Донбасу. Але окрім безперечно важливих комунікаційної та економічної функцій позбутися греблі насамперед означає повернути у природне місцеперебування десятки представників рослинного та тваринного світу. Це крок людини назустріч природі”, — вважають в “Українській природозахисній групі”.