Через чотири роки після повномасштабного вторгнення в Україну Росія стикається з весною невдоволення, пише CNN.
Хвилеподібні цифрові відключення у російських містах зачепили чутливу точку звичайних громадян, і починає проявлятися публічний спротив президенту Росії Володимиру Путіну.
Росія пережила економічні труднощі воєнного часу, тоді як її силові структури стримують протести. А конфлікт на Близькому Сході дав російським воєнним зусиллям несподіваний поштовх через зростання цін на нафту.
Втім, репресивний державний апарат Росії, схоже, переходить у режим максимальної активності. Останніми тижнями правоохоронні органи розпочали нову хвилю гучних політичних арештів і обшуків. Паралельно російська влада відроджує примари радянського минулого.
Найсвіжіший приклад: у вівторок співробітники Слідчого комітету Росії провели обшук в офісах одного з найбільших видавництв країни та затримали співробітників у межах кримінальної справи, розпочатої рік тому. Влада стверджує, що йдеться про «пропаганду ЛГБТК».
Видавництво Eksmo є власником імпринту Popcorn Books, який спеціалізувався на літературі для молоді.
Особливу увагу, ймовірно, привернула одна з книжок: «Літо в піонерській краватці» — бестселер 2021 року, що розповідає про романтичні стосунки між двома юнаками в радянському піонерському таборі.
Минулого року було затримано кількох осіб, пов’язаних із видавництвом; імпринт Popcorn Books закрили в січні.
Росія за Путіна давно вороже ставиться до того, що вважає небезпечними західними ідеями, а сам Кремль позиціонує себе як захисника традиційних цінностей.
У 2023 році Верховний суд Росії визнав так званий «міжнародний рух ЛГБТК» екстремістською організацією, що передбачає серйозну кримінальну відповідальність за активізм — або, як у випадку з Eksmo, навіть за публікацію.
Російське державне агентство ТАСС повідомило, що топменеджерів Eksmo після допитів відпустили під заставу. Водночас простір для свободи слова в Росії звужується не лише у видавничій сфері.
Раніше цього місяця поліція провела обшук в офісах незалежної газети «Новая газета», співзасновник якої отримав Нобелівську премію миру у 2021 році.
Державне агентство РИА Новости з посиланням на МВС повідомило, що журналіста Олега Ролдугіна затримали для допиту у справі про нібито незаконне поводження з персональними даними. Сам Ролдугін заперечив провину перед судовим засіданням.
Стримувальний ефект цієї справи очевидний.
«Новая газета» була змушена припинити друковане видання після вторгнення 2022 року, але продовжує працювати онлайн; обшук ще більше відтісняє залишки незалежної преси на периферію.
Поширювати незалежні новини в Росії вже складно. Уряд забороняє популярні соціальні мережі, такі як Facebook та Instagram, і просуває державний месенджер MAX як основний інструмент цифрових сервісів для населення. Обшук у «Новій газеті» відбувся того ж дня, коли Верховний суд Росії визнав правозахисну організацію «Меморіал» екстремістською.
У заяві Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк зазначив, що таке рішення «фактично криміналізує критичну правозахисну діяльність» у Росії.
Паралельно з тиском на пресу влада відроджує старі символи політичних репресій. Кілька днів тому академію ФСБ, де Путін навчався на агента КДБ, перейменували на честь Фелікса Дзержинського — засновника радянської таємної поліції.
Повалення пам’ятника Дзержинському біля штаб-квартири КДБ у 1991 році стало одним із символів розпаду СРСР. Натомість нинішня влада Росії, схоже, прагне відновити темне тоталітарне минуле країни.
У четвер, як повідомляє Reuters, посольства Польщі, Естонії, Литви та Латвії направили протест до МЗС Росії після демонтажу меморіалу жертвам радянських репресій у Томську. Раніше цього місяця Росія також викликала обурення, встановивши експозицію, яка, за словами коментаторів, зневажила меморіал Катині — місце масового розстрілу польських військовополонених у 1940 році.
Попри відродження радянських символів і ускладнення повсякденного життя росіян, сам Путін демонструє публічну байдужість.
У четвер він уперше прокоментував цифрові відключення, які зачепили Москву на початку березня.
«Я не можу не відзначити те, з чим стикаються люди у великих містах — це трапляється рідко, але, на жаль, буває», — сказав він, маючи на увазі проблеми з інтернетом.
Путін заявив, що перебої пов’язані з «оперативною роботою із запобігання терактам», але водночас натякнув, що суспільству не потрібно знати всі деталі.
«Завчасне широке інформування може зашкодити оперативній роботі, адже злочинці все бачать і чують. Якщо інформація до них дійде, вони скоригують свою поведінку і плани», — сказав він.
Інакше кажучи, життя в умовах війни означає необхідність миритися з незручностями. І розширення репресій проти громадянського життя в Росії не демонструє ознак послаблення.