Поява нового раунду переговорів щодо України ще не означає, що мирна угода вже близько. Натомість Європа опинилася перед необхідністю взяти на себе значно більшу відповідальність за фінансування України, її оборону та майбутні переговори з Росією.
Про це йдеться в авторській колонці Bloomberg.
Автор зазначає, що кілька обставин можуть створювати враження, ніби для припинення війни відкрилося вікно можливостей: Росія погодилася на новий раунд тристоронніх переговорів в Абу-Дабі, у США наближається прихід нового Конгресу, втрати російської армії зростають, а Україна платить дедалі вищу ціну за війну.
Однак висновок про те, що сторони вже наблизилися до мирної угоди, Bloomberg називає передчасним.
Натомість справді важливою зміною видання вважає ставлення Вашингтона до ролі Європи.
Президент України Володимир Зеленський заявив у Дубліні, що Європа має вже в листопаді визначитися, хто представлятиме її на новому етапі переговорів.
На думку автора, команда президента США Дональда Трампа нарешті усвідомила: будь-яка домовленість щодо України та гарантій безпеки неминуче стосуватиметься ширших російських вимог до європейської системи безпеки.
Війна для Кремля ніколи не обмежувалася лише Україною
Bloomberg наголошує, що російські цілі від самого початку виходили далеко за межі самої України.
Йдеться про прагнення Москви посилити свій контроль та вплив у Європі, а тому переговори про завершення війни можуть перерости у значно ширшу дискусію про майбутню архітектуру безпеки на континенті.
Джаред Кушнер, один із американських переговорників, також визнав, що цей процес може бути тривалим.
На думку автора, саме затягування часу може відповідати інтересам Кремля.
Чому час може працювати на Росію
У Bloomberg вважають, що Володимир Путін продовжує дотримуватися власної стратегії перемоги, хоча тактика Росії змінилася.
Автор пов’язує один із ключових переломів із війною США проти Ірану в лютому, після якої Вашингтон почав активно витрачати запаси дорогих ракет-перехоплювачів Patriot, від яких Україна значною мірою залежить у боротьбі з балістичними ракетами.
За оцінкою, наведеною Bloomberg, Росія зараз може виробляти до 200 таких ракет на місяць.
Через обмежені можливості протиповітряної оборони України Москва, як зазначає автор, дедалі менше залежить від успіхів сухопутної армії.
Стратегія Росії полягає у систематичному руйнуванні української інфраструктури та економіки в розрахунку на те, що зрештою Київ буде змушений погодитися на російські умови.
Переговори в Абу-Дабі, де паралельно обговорювали обмін полоненими, деескалацію та майбутні механізми безпеки, на думку автора, не заважають Москві продовжувати цю кампанію.
Україні знадобляться десятки мільярдів євро
Першим великим викликом для Європи Bloomberg називає фінансування.
За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, бюджетний дефіцит України у 2027 році становитиме близько 70 млрд євро.
Європейські країни, як зазначає видання, мають покрити значну частину цієї суми.
Серед варіантів розглядається ще один кредит приблизно на 45 млрд євро.
Водночас внутрішньополітичний опір подальшому фінансуванню України в європейських країнах посилюється. Автор Bloomberg вважає, що Кремль розраховує саме на поступове зростання втоми від витрат на підтримку Києва.
Заморожені російські активи
Другим кроком автор називає використання заморожених російських активів.
На його думку, Німеччина та інші країни мають домогтися переміщення активів із Бельгії, яка досі блокує їх використання через побоювання можливих наслідків з боку Москви.
Ці кошти Bloomberg пропонує використати як основу для нових кредитів Україні.
Автор вважає це кращим варіантом, ніж перекладати всі витрати на європейських платників податків.
Україні потрібна відповідь на російські ракети
Окремою проблемою залишається протиповітряна оборона.
Україна та європейські країни розробляють власні системи, а в майбутньому очікуються додаткові комплекси Patriot.
Проте до появи достатньої кількості засобів ППО, на думку автора Bloomberg, Україні необхідно отримати більше можливостей для знищення ракетних пускових установок та виробничих підприємств на території Росії.
Українські далекобійні безпілотники вже атакують такі об’єкти, однак складна система їхнього захисту значно обмежує ефективність ударів.
Автор закликає європейські країни допомагати Україні долати ці системи оборони як відкритими, так і непублічними методами.
При цьому він наголошує, що розглядає такі дії не як вступ Європи у війну з Росією, а як підтримку права України на самооборону.
Європі потрібен один голос
Ще одним ключовим питанням Bloomberg називає представництво Європи на переговорах.
Кілька європейських лідерів, зокрема прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, вже звертали увагу на проблему численних політиків та інституцій, які одночасно претендують на роль голосу Європи щодо України.
Автор вважає, що створення колективного формату на кшталт “трійки” лише послабить позиції Європи під час переговорів із Дональдом Трампом і Володимиром Путіним.
На його думку, переговори також не варто доручати керівникам інституцій ЄС — президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн або президенту Європейської ради Антоніу Кошті.
Одна з причин полягає в тому, що вони представляють Євросоюз, але не всі європейські держави, важливі для безпеки України, зокрема Велику Британію.
Хто міг би представляти Європу
Bloomberg вважає, що представником Європи має стати чинний національний лідер.
Автор відкидає кандидатури керівників найбільших європейських держав через внутрішньополітичні обставини в їхніх країнах.
Натомість серед можливих кандидатів він називає прем’єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні, прем’єр-міністерку Данії Метте Фредеріксен та президента Фінляндії Александра Стубба.
Мелоні автор характеризує як політика, яка продемонструвала здатність діяти жорстко та прагматично.
Фредеріксен згадується через активну підтримку України, зокрема участь Данії у відбудові Миколаєва та створення механізму закупівель українського озброєння безпосередньо у виробників.
Найімовірнішим кандидатом автор називає Стубба, посилаючись на досвід Фінляндії у відносинах із Росією, спільний кордон, військові можливості країни та особисті контакти фінського президента з Трампом.
Рішення потрібні вже найближчими тижнями
Водночас Bloomberg наголошує, що конкретне ім’я представника менш важливе, ніж швидкість ухвалення рішення.
На думку автора, Європа протягом найближчих тижнів має одночасно вирішити питання фінансування України, використання російських активів, посилення захисту від ракетних ударів та свого представництва на переговорах.
Причина терміновості — складне становище України та прямий зв’язок між результатом війни й майбутньою системою безпеки всієї Європи.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що європейські країни не можуть узгодити єдиний підхід до участі в переговорах щодо України. Одним із ключових питань залишається те, хто саме має представляти Європу в діалозі зі США, Україною та Росією.
