Зрив подальших поставок американської зброї в Україну надасть Володимиру Путіну суттєвий важіль впливу у війні, тоді як ЄС не зможе компенсувати цю нестачу. Для України починаються важкі місяці, однак і Росія поки не має достатньо сил, щоб вже цього року досягти суттєвого прориву фронту — хоча може планувати це на майбутній рік.
Про це йдеться у великій оглядовій статті агентства Bloomberg, автори якої аналізують головні виклики для України на тлі гальмування західної допомоги Києву, патової ситуації на фронті і переключення фокусу світової уваги на Ізраїль.
Наприкінці вересня президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг обговорили можливість візиту українського лідера в штаб-квартиру Альянсу в Брюсселі – для зустрічі з групою країн, які надають військову підтримку Україні. «Мета полягала в тому, щоб продовжити надходження зброї після літнього контрнаступу, який не приніс значного прориву», — пише Bloomberg.
На той момент, коли 11 жовтня Зеленський прибув у штаб-квартиру НАТО — це був його перший візит сюди з моменту вторгнення Росії – запланована місія стала ще більш актуальною. За чотири дні до цього бойовики ХАМАС атакували Ізраїль, і на Близькому Сході спалахнув конфлікт, який став центром світової уваги.
Через півтора місяця союзники України — міністри оборони групи Рамштайн, як об’єднує до 50 країн — знову зустрілися, тепер у віртуальному форматі [онлайн-зустріч відбулася 22 листопада, у ній вперше взяв участь Валерій Залужний — прим. ред.] «Хоча вони підтвердили свою підтримку [України], у приватному порядку серед офіційних осіб панують похмуріші настрої, оскільки вони визнають, що поставки зброї сповільнюються, а фінансову допомогу паралізували питання внутрішньої політики [в країнах-союзниках]. За ті тижні, що минули після поїздки Зеленського в Брюссель [у вересні], на Україну посилився тиск, щоб вона хоч якось вибудувала шлях до перемоги», — розповідають журналісти Bloomberg.
Вони констатують, що ситуація на полі бою стає дедалі складнішою для України — як через початок зими, так і через проблему нестачі боєприпасів. Інший предмет занепокоєння — кількість живої сили, яку Росія продовжує хвилями кидати на передову навіть попри свої втрати, тоді як Київ неохоче ставиться до ідеї відправити на фронт ще більше солдат.
«Поза полем бою дехто в США та Європі починає ставити запитання про те, чи можуть вони продовжувати „викидати“ й без того обмежені ресурси на те що, як визнає головнокомандувач ЗСУ [генерал Валерій Залужний], є глухим кутом», — пишуть автори публікації.
З посиланням на анонімних співрозмовників, «обізнаних з думкою української влади», Bloomberg зауважує, що в Києві усвідомлюють: до виборів в США лишається рік, час спливає, а військовий прогрес полегшив би партнерам України можливість збільшити допомогу. Однак навіть до атаки ХАМАС 7 жовтня та подальшого ізраїльського вторгнення в Газу українські чиновники зафіксували зниження уваги до України, повідомили джерела агентства.
У той час як делегація з Вашингтона відвідала Київ, Зеленський провів минулий тиждень, запевняючи союзників, що ЗСУ готуються воювати всю зиму. «Зараз я зосереджений на отриманні допомоги від Заходу, — сказав він 16 листопада. — Фокус уваги зміщується через Близький Схід та інші причини. Без підтримки ми відкотимося назад».
Bloomberg нагадує про те, в яких реаліях нині опинилася Україна. Лінія фронту за рік суттєво не зрушилася. Європейці похитнулися у своїх зусиллях та обіцянках надати Києву вкрай необхідні артилерійські боєприпаси, тоді як у західних країнах з’являється дедалі більше ознак політичної втоми — особливо у США, які залишаються найважливішим спонсором України.
«Занепокоєння полягає в тому, що недостатня допомога або її послаблення можуть передчасно змусити Зеленського розпочати мирні переговори зі слабкої позиції — або, що ще гірше, дозволити Росії прорвати українську оборону та позбавити Путіна будь-якого стимулу до переговорів», — попереджають автори публікації.
За їхніми словами, ця перспектива лякає деяких лідерів у Східній Європі, які протягом останніх років посилюють свої застереження щодо намірів Володимира Путіна. «Вони кажуть, що Росія не зупиниться на українських кордонах, а дехто на Заході досі не до кінця усвідомлює, що стоїть на кону», — йдеться у статті.
Ризик полягає в тому, що союзники України фактично дають сигнал про те, що вони недостатньо серйозно ставляться до оборони, заявила минулого місяця перед самітом ЄС прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас, чия країна межує з Росією і колись була частиною СРСР. Габріелюс Ландсбергіс, міністр закордонних справ сусідньої Литви, заявив, що недостатньо термінова допомога Україні може змусити Київ розпочати небажані для нього переговори з Москвою.
«Мене хвилює наша колективна здатність зробити внесок у перемогу — коли я бачу, як нові танки, нові ракетні системи та навіть боєприпаси не постачаються; як розв’язання [подібних проблем] не знаходяться; як на рішення Європейського Союзу ідуть місяці», — сказав Ландсбергіс литовському мовнику LRT 22 листопада. У порівнянні з тим, що Росія отримує допомогу від Північної Кореї, «це виглядає комічно», зауважив голова МЗС Литви.
Цього тижня міністр оборони США Ллойд Остін відвідав Київ, щоб знову запевнити Україну в американський підтримці. Однак поточний пакет фінансування закінчується наприкінці року, і, оскільки Палата представників опинилася під керівництвом консервативного крила республіканців, президент США Джо Байден зіткнувся з труднощами в продовженні фінансування України, нагадує Bloomberg.
Раніше цього місяця Пентагон підтвердив, що йому вже довелося обмежити потік зброї в Україну через патову ситуацію в Конгресі. Наступного року президентська виборча кампанія ще більше ускладнить ситуацію для Байдена, особливо якщо йому доведеться протистояти Дональду Трампу, який неодноразово критикував законодавців за надання допомоги Києву.
Один високопоставлений європейський чиновник сказав, що «з політичної точки зору Байдену буде важко продати виборцям глухий кут [у війні РФ проти України], тоді як його опоненти обіцяють покласти край війні за день». Опитування Gallup на початку листопада засвідчило: 41% американців вважають, що їхній уряд робить занадто багато для України, тоді як у червні такої думки дотримувалися лише 29% респондентів.
Близько місяця тому ще була надія, що США вдасться врешті-решт проштовхнути фінансування України через Конгрес, однак зараз, за словами одного з дипломатів ЄС, «оптимізму небагато». Минулого тижня Конгрес погодив проміжний законопроєкт щодо продовження державного фінансування у США до початку 2024 року, однак не включив у нього допомогу Україні чи Ізраїлю.
Наступного тижня американські законодавці відновлять роботу над ухваленням пакета допомоги Україні на суму $61 млрд, і прихильники Києва сподіваються, що він може бути схвалений вже до кінця року. Однак якщо через партійні торги та зростання скептицизму з боку республіканців це відкладеться до 2024 року, тиск виборчої кампанії може лише поглибити сумніви щодо шансів на ухвалення пакета, пише Bloomberg.
Запити про військову допомогу на адресу США з боку Ізраїлю насправді майже не збігаються з тими системами озброєнь, про які просить Україна — за винятком відносно невеликої кількості артилерійських боєприпасів, нагадує агентство.
Але це може змінитися, особливо якщо війна [Ізраїлю проти ХАМАС] набуде ширшого розмаху, потенційно поставивши під загрозу поставки зброї, зауважує Bloomberg з посиланням на іншого європейського високопосадовця. Минулого тижня Зеленський поскаржився, що постачання 155-міліметрових снарядів в Україну вже скоротилося після того, як їх попросив Ізраїль.
Як зауважив неназваний європейський дипломат, тривогу викликає те, що зрив подальших поставок зброї в Україну дасть Володимиру Путіну суттєвий важіль впливу. Однак укладення угоди з Росією не є альтернативою, стверджує президент Латвії Едгарс Рінкевичс, чия країна була однією з найактивніших у згуртуванні підтримки України. За його словами, будь-яке припинення вогню загрожує тим, що Росія повернеться — але сильнішою.
«Ми просто маємо продовжувати [підтримувати ЗСУ] і ми повинні працювати над більш довгостроковою та структурною системою підтримки України, розуміючи, що Росія паралельно також мобілізує свою економіку, свої сили, і вона готова до тривалих зусиль», — сказав Рінкевичс в інтерв’ю в Брюсселі 16 листопада.
Політичні махінації в США покладають дедалі більший тягар на ЄС, наголошують автори публікації. Європейські дипломати кажуть, що вони готуються до сценарію, коли американська підтримка може зменшитися. Хоча ЄС може запропонувати Україні фінансову підтримку, він здатен компенсувати лише частину того, що пропонують США в плані допомоги озброєнням, передає Bloomberg слова Ліани Фікс, представниці Ради Європи з міжнародних відносин.
Нині обидві сторони — і Україна, і Росія — використовують більше боєприпасів, аніж можуть забезпечити. Однак на відміну від Європи чи США, економіка Москви переводиться на військові рейки, що дозволяє промисловості штампувати снаряди, безпілотники та іншу зброю більш стабільно.
«Замінити хоча б більшу частину тієї військової підтримки, яку надають американці буде неможливо, тому що європейці просто не мають [таких] запасів, — констатує Фікс. — Ось чому так важливо, щоб США знову знайшли засоби для фінансування для України».
Росія збирається виготовити приблизно 2 млн снарядів наступного року — додатково до зовнішньої допомоги з боку Північної Кореї, яка становить понад 1 млн снарядів, повідомив Bloomberg південнокорейських законодавець.
Тим часом ЄС визнав, що не досягне мети щодо постачання Україні 1 млн артилерійських снарядів навіть до кінця березня 2024 року, незважаючи на зусилля з нарощування своєї потужностей оборонної промисловості. А такі члени ЄС як Угорщина і Словаччина нині активно виступають проти підтримки Києва.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, найближчий до Путіна лідер ЄС, вимагає від блоку “термінової дискусії” щодо України. На його думку, оскільки ситуація на полі бою «загалом не змінилася», це ставить під сумнів шанси Києва на перемогу, йдеться в листі Орбана до президента Європейської Ради. Шарля Мішеля, з яким Bloomberg ознайомився нещодавно. Орбан, який також критикував санкції проти Росії, заявив, що жодні рішення щодо допомоги чи гарантій безпеки Україні не повинні прийматися без консенсусу [в ЄС], який він готовий зірвати.
Нещодавня перемога на виборах нідерландського ультраправого лідера Герта Вілдерса теж додала сум’яття. У своїх маніфестах він заявляв, що гроші та озброєння мають залишатися в Нідерландах для їхніх власних збройних сил.
Навіть до конфлікту Ізраїлю з ХАМАС низка подій спричинила переполох, який посилив сумніви щодо зобов’язань Європи на підтрмку України, нагадує Bloomberg.
Першим з таких факторів агентство називає «відразливу суперечку» щодо експорту зерна з Польщею, найважливішим європейським союзником України. Вона призвела до того, що Варшава нібито пригрозила припинити поставки зброї в України. Однак Польща згодом заявила, що її позицію неправильно зрозуміли. А після перемоги польскої опозиції на виборах 15 жовтня, позиція Варшави ймовірно, більше відповідатиме діям Західної Європи. Однак новий уряд сусідньої Словаччини пообіцяв припинити частину своєї військової допомоги.
Викликом для ЄС також стало погодження різних джерел фінансування, та плани щодо 12-го пакету санкцій проти Росії – ці дискусії тривають. Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, офіційно рекомендувала почати переговори про приєднання України. Однак з цим мають погодитися всі країни-члени, а Угорщина виступає проти, нагадують автори статті.
Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні посилила відчуття роз’єднаності в ЄС, коли на початку листопада в телефонній розмові з російськими пранкерами відзначила «багато втоми» від «усіх сторін». Вона також заявила, що «ми близькі до того моменту, коли всі зрозуміють, що нам потрібен вихід».
Все це означає початок кількох важких місяців для України, прогнозує Bloomberg. Очікування щодо контрнаступу України на початку зими є невисокими, оскілька зміна погоди, ймовірно, ще більше ускладнить мобільність ЗСУ.
Київ стурбований тим, що по енергетичній інфраструктурі України буде знову завдано великого удару у зимових умовах. Російські війська накопичують ракети та чекають, поки почнуться холоди, щоб атакувати українські електромережі, повідомляє Bloomberg з посиланням на «обізнаних у темі» співрохмовників. Є занепокоєння, що масовані атаки можуть пробити протиповітряну оборону України, навіть попри надані їй додаткові системи.
Натомість Росія в умовах тривалої війни бачить, що імпульс змінюється на її користь, передають автори публікації оцінку обізнаних джерел у Москві. На їхню думку, у Путіна є два варіанти: продовжувати гнути свою лінію, щоб виснажити опонента та його союзників, або ж спробувати провести новий значний наступ навесні. Однак другий варіант, ймовірно, потребуватиме від нього оголосити непопулярний крок — масову мобілізацію, припускають автори статті.
«Можливо, Зеленський поки не обмірковую свою переговорну стратегію щодо мирних перемовин. Однак опитування свідчать, що невелика, але зростаюча меншість українців доходить думки, що територіальні поступки Росії можуть бути неминучою ціною за мир», — додає агентство.
Bloomberg також констатує: Україна розчарована тим, що деякі союзники не повною мірою усвідомили масштаби бойових та недооцінили силу російських оборонних рубежів, що й загальмувало контрнаступ. Очікування були завищеними, вважає один із найближчих помічників Зеленського.
Щоб проілюструвати виклики, з якими зіткнулася Україна, офіційний Київ навіть підготував для союзників презентацію, у якій довжина лінії фронту порівнюється з довжиною кордону між США та Мексикою.
Українські сили все ж досягли певних успіхів, констатує Bloomberg. ЗСУ завдали ударів по стратегічних об’єктах у глибокому російському тилу, зокрема і за допомогою нових американських ракет великої дальності ATACMS. А нещодавній успіх у форсуванні Дніпра має потенціал для того, щоб українські війська просунулися глибше на південь на посилилися атаки на окупаційні сили в Криму, йдеться у публікації.
Але навіть цього недостатньо, щоб вийти з глухого кута, нагадує Bloomberg позицію Валерія Залужного. «Як і під час Першої світової війни, ми досягли межі технологій, що ставить нас у глухий кут», — писав він у журналі The Economist. За словами головнокомандувача ЗСУ, для виходу з такої ситуації потрібен технологічний стрибок.
«Сама Росія не має достатньо боєприпасів, щоб здійснити значний наступ цього року, і, попри мобілізацію своєї оборонної промисловості, вона все ще не в змозі задовольнити величезний попит [на системи озброєнь]», — пишуть автори статті з посиланням на високопоставленого чиновника з НАТО. Натомість, за словами джерел Bloomberg, РФ зосереджена на захопленні території в Донецькій області та на повторній окупації тих районів Україні, які ЗСУ звільнили минулого року в Харківській області.
У той час як ключові сектори російської економіки адаптуються до міжнародних санкцій, уряд Путіна виснажує свої ресурси, щоб втримати контроль над державними витратами — що неможливо робити нескінченно після відтоку іноземних інвесторів та кваліфікованої робочої сили, прогнозують автори статті.
Навіть у Росії деякі спікери бачать ситуацію як похмуру для Москви, відзначають журналісти Bloomberg. Віра російської влади те, що вона зможе «перечекати» зусилля Заходу, є «небезпечним самообманом», вважає Михайло Барабанов, безпековий експерт з Центру аналізу стратегій і технологій у Москві.
«Довга війна може закріпити роль України як критично важливого союзника для Сполучених Штатів, подібно до Ізраїлю, і такий розвиток подій стане серйозною геополітичною поразкою для Москви», — сказав Барабанов.
Під час свого візиту в Київ цього тижня міністр оборони США Ллойд Остін оголосив про пакет озброєнь на 100 млн — з тієї частини коштів, що залишилися в попередньо узгодженому пакеті Байдена. Наступного дня Німеччина надала військову допомогу на 1,3 млрд євро ($1,4 млрд).
Тим часом прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив своєму кабінету, що війна на знищення ХАМАС не припиниться після тимчасового припинення вогню, навіть після досягнення угоди про звільнення частини заручників з Сектору Гази в обмін на тимчасову паузу в боях.
У своїх дописах у мережі X Остін намагався підкреслити прихильність США Україні для того, щоб це почули європейські союзники та американська громадськість, а не лище Зеленський і Путін, нагадує Bloomberg.
Стаття завершується цитатою Остіна: «Боротьба України з путінською агресією — це марафон, а не спринт».