Олена Зеленська відмовилася сидіти разом із дружиною Навального під час послання Президента Байдена до Конгресу. Правильно зробила.
Я часто критикував Зеленського за дипломатію хамства («Байден, чому ми не в НАТО» і тд), але це – дипломатія гідності воюючого народу.
Але проблема залишилася. І ця проблема – незмінність геополітичного бачення американських еліт. Десятиліттями вони дивляться на світову політику, як змагання в трикутнику США-КИТАЙ-РОСІЯ. І нема на те ради. Хоч вези їх усіх в Каліфорнію, в Президентську бібліотеку Рональда Рейгана, щоб згадали, що Імперію зла можна і треба перемагати.
Бо бажання продемонструвати Навальну черговою надією демократичної Росії є чітким сигналом нерішучості перемагати Кремль на полі бою.
Про це прямо пише екс командувач НАТО Уеслі Кларк: Якщо ми хочемо перемогти Путіна, ми маємо дати Україні не 31 Абрамс і 100 Леопардів, а 1000 Абрамсів і 2000 Леопардів. Не 25 F16, а по парі сотень F16 i A10.
І це була б відповідь, гідна памʼяті і демократа Рузвельта і республіканця Рейгана.
А поки що у Вашингтоні – війна в стилі вуду.
