У старому доброму цивільному адвокатському житті, коли ми готувалися до серйозних «заруб» у важливих судових процесах, ми працювали не лише над своєю «сильною стороною».
Ми ще й розбирали «слабкі місця» нашої позиції, розуміючи, що наші опоненти в процесі будуть боляче по ним бити.
А отже, наша основна задача – бути максимально до цього готовими, завчасно мати відповідь на будь-яке можливе запитання та контр-тезу на будь-який можливий аргумент.
Чому я власне про це згадую?
Очевидно, що тема «відсутності виборів під час війни» – це те, що буде качати наш ворог.
Власне, це було очевидно вже давно.
І те, що відбувається сьогодні навряд чи має викликати хоч найменше здивування.
Тож виникає логічне питання: які контр-засоби ми вжили, вживаємо чи будемо вживати, щоб вибити цю карту з рук ворога?
Тут важливо акцентувати: я не вважаю, що ми мали провести вибори під час війни.
Чи маємо почати займатися цим зараз під зовнішнім натиском.
Але ми очевидно мали зробити щось «на випередження». І так само очевидно маємо цю можливість і зараз.
Якщо у законодавстві немає якихось потрібних механізмів, то ці механізми завжди можна створити.
І такі механізми стануть «легальними».
А підтримка легальних механізмів українським суспільством та адекватними міжнародними партнерами зробить їх легітимними.
У нас є державний цифровий сервіс «Дія».
І мова не йтиме зараз про вибори в «Дії».
Але «Дія» – це чудовий інструмент для реалізації форм безпосередньої демократії в умовах воєнного стану.
Наприклад, шляхом проведення загальнонаціональних консультацій з тих чи інших питань.
У повній відповідності до статті 69 Конституції України.
Готуємо проект закону «Про особливості реалізації народовладдя в умовах воєнного стану».
Узгоджуємо текст закону з адекватними партнерами.
Одержуємо легальний та в подальшому легітимний механізм реалізації прямої демократії під час війни.
Так, безумовно – цей механізм буде обмеженим та зовсім не ідеальним.
Проте, він буде достатньо функціональним.
Щоб вибити зайвий «козир» у наших ворогів та їхніх нових партнерів.
Щоб дати можливість суспільству періодично «випускати пару».
Щоб дати рішенням влади додаткове джерело та обґрунтування легітимності.
Щоб дати владі додаткове поле для маневру, коли вчорашні партнери вчергове будуть намагатися поставити і нашу владу, і наш народ, і нашу Державу в якусь зовсім непристойну та неприйнятну позицію.
Бо одна справа, коли Президент Зеленський відмовляється підписувати відверто кабальну дічь, і зовсім інша справа, коли український народ двадцятьма мільйонами голосів через «Дію» пропонує шанованим американським партнерам переглянути свою пропозицію про співпрацю.
Воля народу.
В межах легального та легітимного механізму.
Все згідно-відповідно.
І наостанок.
Мені щиро подобається те, що у нашого політичного керівництва вистачає «яєць», щоб захищати нашу Державність та наші цінності.
Водночас, мені відверто сумно, що нам дуже часто бракує «компетентності» та креативності.
Може вже час щось із тим робити?