Попри війну, у Харкові тривають дискусії щодо перейменування вулиць і провулків міста. І тут проглядається такий парадокс: чим більше й інтенсивніше російська армія обстрілює місто, тим більше аргументів знаходиться на користь перейменування топонімів, які хоч якось пов’язані з російською історією, географією, культурою, політикою.
Ось і Харківський міський голова Ігор Терехов нарешті погодився з необхідністю перейменування вулиці Пушкінської на вулицю Григорія Сковороди. До останнього жахливого обстрілу Харкова ракетами, коли було вбито 10 (ні, вже 11) людей, він ще сумнівався в доцільності такого кроку. Але одна з ракет прилетіла і на вулицю Пушкінську…
У переліку топонімів, що підлягають перейменуванню, ще десятки вулиць і провулків. Серед них і вулиця Короленка в середмісті Харкова, якій хочуть повернути історичну назву – Миколаївська. Провулок Короленка, який також знаходиться в центрі міста, щоправда, поки що не чіпають. Але не виключено, що після чергового ракетного прильоту з боку бєлгорода дійде справа і до нього. І ніхто не стане дуже розбиратися яким письменником був В.Г. Короленко, добрим чи хорошим, яким він був публіцистом і правозахисником. Бо він писав російською мовою і під час Української революції не сприйняв цю революцію та молоду Українську Народну Республіку.
Здається, Короленко не сприймав жодної революції, яка супроводжувалася кровопролиттям та терором. Тому й заслужив репутацію великого гуманіста. Почитайте його “Щоденник” останніх років життя. Подивіться на вчинки, якими він врятував від більшовицьких розстрілів невинних людей.
Так, це правда. Володимир Короленко не був полум’яним патріотом України, як, наприклад, Микола Міхновський. Але він не був і ворогом України, бо дружив з багатьма українськими діячами і поважав українську культуру. Тоді ніхто не висував йому претензій, що він пише не тією мовою, і не так себе поводить. Ці претензії з’явилися вже в наш час, в нових історичних і суспільно-політичних реаліях.
Отож, коли зайшла мова про перейменування вулиці Короленка, я хочу, щоб і члени топонімічної комісії, і депутати взяли до уваги ці аргументи. Навіть якщо буде підтримано рішення про перейменування вулиці, щоб це не виглядало як зведення рахунків з російськомовним письменником або помста Короленкові за ті біди, які нам завдала нинішня русня. Він не заслуговує такого ставлення. Чесне слово.
