Державний переворот, початок терору, повалення конституційного ладу – так характеризували те, що відбувалося сьогодні в Верховній Раді. Та, чесно кажучі, більше за все ці події схожі на звичайний „розвод по бєспрєдєлу” – звичне явище в злочинному середовищі.
„Під шумок” з недолугим, не маючим жодних шансів на існування бюджетом регіонали „протягнули” ще цілий букет своїх законодавчих ініціатив, направлених боротьбу з незгодними. При чому, широким спектром – фантазії можновладців вистачило і на обмеження для автомайданівців, і для мітингувальників на площі, і для народних депутатів.
Але питання тут не стільки в тому, що приймали, скільки в тому – як це було зроблено. Питання: як можна без обговорення приймати головний фінансовий документ країни – державний бюджет, навколо якого було стільки дискусій про його нежиттєздатність – судячи з усього, виключно риторичне.
Але, як виявилося пізніше, це були лише квіточки – ягідки перевершували найбільш сміливі політи фантазії… Судячи з вигляду на обличчях більшості регіоналів, для них голосування за „геніальні” ініціативи вождів дійсно було неочікуванним, а тим більше руками, а тим більше, коли ніхто навіть не намагався порахувати підняті руки, і, що характерно, без обговорення.
Без сумнівів, величезна кількість рядових депутатів, яких „порахували”, не встигали навіть приблизно зрозуміти, за що це вони тільки-но проголосували. Та це і неважливо – хіба з таким ставленням можна казати про якусь повагу до депутатів своєї фракції?, їх просто використали як статистів, масовку…
235 „за” – обов`язково увійде до класики світового парламентаризму, хоча і, звичайно, далеко не як приклад для наслідування. А голоси Єфремова та Симоненка, зараховані як 235 „за”, стануть притчею во язицах на рівні з диригентством Чечетова…
На кінець декілька невеличких тез, які випливають з того, за чим сьогодні мала можливість у прямому ефірі спостерігати вся Україна. По-перше, зважаючи на швидкість, з якою приймалися закони, можна з упевненістю говорити, що саме таким і був задум регіоналів від самого початку – миттєво, поки ніхто не зміг розібратися в ситуації, руками голосувати необхідні проекти, бо інакше, при нормальному розгляді, їх би просто не підтримали.
По-друге, влада не буде йти на будь-які, навіть мізерні компроміси з мітингуючими, адже прийняті сьогодні закони продемонстрували дуже яскраво, наскільки режим готовий до терору по відношенню до інакомислячих.
Висновків насправді набагато більше, проте, є один найважливіший, до якого мають прийти усі і кожен, хто вважає себе в опозиції до діючого режиму: влада агресивно пішла в наступ на Майдан, прийняла низку законів, які стануть їй у пригоді для того, аби придушити протест в суспільстві, а це має підштовхнути мітингувальників лише до одного – якомога скоріше розібратися зі своїми амбіціями і шукати компроміси між собою у боротьбі зі спільним ворогом.
Лише разом ми маємо шанс перемогти, по одному – переб`ють, перекусять і не подивляться. Прецедентів більш, ніж достатньо…
Ганьба такій більшості! Ганьба режиму! Схаменіться! Вам народ не подолати!