По дорозі з Італії на Світлодарську дугу, яка горить у полум'ї війни, через Харківщину, завітавши в рідний Богодухів, проїздив Микола Литвиненко, який щойно завоював срібло чемпіонату світу, де були представлені майже всі асоціації кікбоксингу.
Чому його срібло дорожче за золото? А тому що англійці, шведи та інші його суперники готувалися до чемпіонату в комфортних залах із супер-сучасним обладнанням.
Боєць батальйону "Айдар" Микола Литвиненко мав можливість готуватися до чемпіонату світу у вільний від боїв та служби час: іноді в бліндажі, який служив йому за спортзал, іноді на майданчику, власноруч обладнаному в зарослях і кущах. А за кілька сот метрів – ворожі позиції.
Каже, дякувати Богу, що з ним воюють і тренери з боксу, й чемпіони, які допомагали йому в тренуваннях.
Микола – упертий хлопець, ріс без батька. Його і брата Андрія на ноги ставила мати та й він сам вишкрябувався в життя як умів. Отримав диплом бакалавра в Сумському національному аграрному університеті, магістра в Харківському національному технічному університеті сільського господарства. Тепер-от вступив на економічний факультет ХНПУ ім. Г.С. Сковороди.
До першої сесії також, напевне, готуватиметься у бліндажі, у вільний від служби час.
Сьогодні побратими, волонтери, друзі, представники Богодухівської РДА, а головне мама і брат вітали Миколу з успіхом.