Останнім часом в Україні все більше політиків дозволяють собі кидатися голослівними звинуваченнями, ображати інших, розуміючи, що вони не понесуть жодної відповідальності за свої слова. Вже нова каста така з`явилася, це вже не банальні популісти, які просто обіцяють нездійсненне, це люди, які готові звести будь-який наклеп на будь-кого, аби лишень на тлі своїх безглуздих, безпідставних звинувачень виглядати білим і пухнастим.
Частіше за все мова йде про політиків/чиновників, яким нема чим пишатися в своїй професійній діяльності і які таким нехитрим шляхом намагаються хоча б якось прикрити свою неспроможність.
Дуже неприємно, що до цієї когорти вступив і Міхеїл Саакашвілі. Він отримав безпрецедентний кредит підтримки і довіри українців на початку, люди щиро вірили, що він – успішний іноземний менеджер, який буде, скажімо так, задавати тон і українським високопосадовцям. Але, на жаль, не так сталося, як гадалося: замість прикладу реформ Саакашвілі майже щодня дає безкоштовні майстер-класи з популізму та безпідставних звинувачень.
Особливим подразником для нього став Уряд і його очільник Арсеній Яценюк. Судячи з усього, після посади президента, Саакашвілі вважає образливим пост голови облдержадміністрації і згоден для початку на крісло прем`єр-міністра, а там – як Бог дасть. І його амбіції можна було б хоча б зрозуміти, якби він досягав мети роботою, професійними успіхами, змінами на краще, але пан Міхеїл обрав набагато легший шлях.
Він лише недооцінив українців, які дуже гостинні, готові багато що вибачити, в величезній кількості моментів піти на компроміс… Але всьому є межа, українському терпінню також. Тепер терпець урвався. Все. Баста.
Тепер доведеться відповідати за кожне слово без всіляких-таких. Адже коли людина щодня з ранку до глибокої ночі намагається щиро щось змінити на краще, наплювавши на власні амбіції та рейтинги, а хтось замість того, аби впрягатися і разом працювати, починає виливати нескінченні потоки бруду, безкарно, нахабно, то це навряд чи хтось буде терпіти. А якщо хтось хоче щось сказати про неєвропейскість методів, нехай сам поставить себе на їхнє місце. В більшості випадків людина зрозуміє, що кабмінівці ще стрималися, бо інші продемонстрували б набагато меншу лояльність до нахабства і брехні пана-популіста