Стрілець-санітар Сергій Цілувальник трофеїв з війни не привіз.
Після року з добрим гаком, проведених на передовій, він повернувся до Оскола з орденом «Вірність присязі», дружиною Юлею, з якою познайомився у Щасті, та ще снами, у яких його або знову мобілізують, або він біжить до кулеметника з ящиками паронів і не може добігти…
Хотілося йому привезти з фронту каску з італійського кевлару, яку йому разом з бронежилетом вручило село. Земляки були не проти, аби він залишив цющасливу річ собі. Не для того аби вихвалятися, а для історії.
Ця каска витримала кілька кульових та осколочних влучань і вважай врятувала його від смерти. Але в останні дні перебування на передовій ворожа міна вцілила в бліндаж. Згоріли автоматні магазини, навіть обвуглився кулемет. Вони дивом уціліли , втрох накрившись бронежилетом. А от каска згоріла. А може, воно й на краще. Сказано ж бо: з пожарища, боронь Боже, щось нести додому, аби не прихопити біду в придачу.
Тепер без каски і трофеїв Сергій налагоджує власне мирне життя…