Реформування старої системи, збудованої за часів правління В. Януковича, проходить повільно та складно. Це спостерігається повсюдно у тому числі й у сфері культури. Трубадури, які прославляли «русский мир» і «федерализацию», безбожно грабували бюджетні кошти, нині успішно перекваліфікувалися у послідовних демократів та патріотів. Аферизм і шарлатанство й надалі залишаються їхніми основними методами діяльності. Вони будь-що прагнуть повернути минуле та чекають «визволителів» з півночі.
На Харківщині кадрове оновлення у сфері культури деякими особами з «темним» минулим подається у ЗМІ як порушення прав людини та демократичних норм. Припустимо сидить собі який набудь директор якого – небудь молодіжного комунального оркестру отримує кілька мільйонів з місцевого бюджету й цідить частину грошиків у власну кишеню та кишеню наближених друзів: головного бухгалтера, голову профспілки і т. п. «Своїм» людям премії по 15 тис на рік, зарплата, плюс «ліві» одним словом на хліб з червоною ікрою вистачає, але ж хочеться чорненької ікри. Заснували собі хлопці-молодці приватну фірму, навіть не соромлячись її юридичну адресу зробити точно такою як і комунального підприємства. Телефонує приміром клієнт до такої фірми замовляє культурну програму платить кошти, все добре. Під рукою комунальний оркестр працівників якого можна використати нахаляву чи трохи заплативши лівака. Можна використати й інший метод шукати клієнтів по мережі інтернет й продавати їм «ліві» квитки на концерти, забажаєте – з доставкою. Одним словом можливості для «творчого» підходу доволі широкі. Для норовливих і незадоволених працівників оркестру такий директор має свої методи виховання премія максимум 200 грн на рік, «задушевні» розмови, погрози, максимальне усунення від роботи.
Професіональний рівень таких оркестрів м’яко кажучи не високий. Вони живуть старим багажем набутим попередниками, правда скрізь пишуть, що це власні здобутки. Навіщо тужиться самому, коли за тебе давно все зробили, просто треба вміло експлуатувати здобутий статус у власних інтересах. І плювати вони хотіли на невдоволення порядних працівників оркестру, громадськості, фахівців-музикантів Харкова, Києва і зарубіжжя.
Коли таке райське життя порушується керівниками, що вимагають прозорості й порядку в роботі оркестру в бій пускають все: знайомих депутатів, юристів – журналістів, насилають одну за іншою перевірки і пишуть і брешуть в усі інстанції. Звичайно для такої роботи знаходиться обласканий грошима юрист, що виявляє майстерність маніпуляцій відомих ще з часів Гебельса. Найчастіше такі писаки використовують метод напівправди, висмикують з контексту потрібні факти й додають небилиці, а там хто буде розбиратися? Не рідко вдаються до відвертої брехні, коли на чорне говорять біле. Чим нахабніше брехня тим швидше повірять. Головне облити брудом і хай там відмиваються.
Закріплення в Україні демократичних, європейських цінностей процес складний і тривалий. Його успіх залежить, найголовніше, від моралі та світогляду громадян. Особливо небезпечно, коли шарлатани і аферисти, узурпуючи владу в колективі, замість того аби піднімати його професійну майстерність, виховувати нових музикантів займаються справами, які по-суті, мають кримінальний характер. Відсутність елементарної законності та справедливості породжує зневіру, байдужість. За будь-яких умов, а тим більш коли йде неоголошена війна на Донбасі, це вкрай небезпечна тенденція.
Депутат харківської міської ради фракція «Народний фронт», директор Департаменту культури і туризму Харківської обласної адміністрації.