Колишній прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон відмовився балотуватися на посаду прем’єра Сполученого Королівства, надавши тим самим добрі шанси на перемогу екс-міністру фінансів Ріші Сунаку, повідомляє The Guardian.
“Є дуже хороший шанс, що я міг би досягти успіху на виборах з членами Консервативної партії – і що я дійсно міг би повернутися на Даунінг-стріт у п’ятницю”, – цитує заяву Джонсона газета.
За словами екс-прем’єра, він був “приголомшений” кількістю людей, які запропонували йому ще раз поборотися за лідерство у Консервативній партії. Джонсон заявив, що його кандидатуру підтримали 102 парламентарі.
Він повідомив, що звернувся до двох інших кандидатів на посаду прем’єр-міністра Ріші Сунаку та Пенні Мордонт, бо сподівався, що вони зможуть об’єднатися у національних інтересах.
“Ми, на жаль, не змогли знайти спосіб зробити це”, – заявив Джонсон.
“Ви не зможете ефективно керувати, якщо у вас немає об’єднаної партії у парламенті”, – зазначив він.
“Тому я боюся, що найкраще – це те, що я не дозволю висунути свою кандидатуру і обіцяю свою підтримку тому, хто досягне успіху”, – сказав Джонсон.
“Я вважаю, що мені є що запропонувати, але я боюся, що зараз просто невідповідний час”, – додав колишній прем’єр.
Як відзначають місцеві ЗМІ, відмова Джонсона балотуватися у прем’єри дає більше шансів на перемогу екс-міністру фінансів Ріші Сунаку.
Раніше він заявив, що має “послужний список” як колишнього міністра фінансів і “чіткий план вирішення найбільших проблем, з якими ми стикаємося”.
Згідно з The Guardian, у неділю ввечері про підтримку кандидатури Сунака заявили 165 прихильників, зокрема екс-міністр фінансів Надим Захаві, нинішній голова казначейства Джеремі Хант та міністр внутрішніх справ Грант Шаппс.
Тим часом другий кандидат у прем’єри – лідер Палати громад Пенні Мордонт, як зазначають ЗМІ, наразі користується громадською підтримкою 24 парламентаріїв. Щоб продовжувати боротися за посаду прем’єра, їй потрібно отримати 100 голосів до 14:00 понеділка.
Минулого четверга прем’єр-міністр Великобританії Ліз Трасс заявила про відставку. Вона очолювала уряд 45 днів – найкоротший термін за всю історію британських кабінетів.