У Берліні 19 листопада зібралися десятки західних лідерів для обговорення подальшої підтримки України. Зустріч “Коаліції охочих” відбувається на тлі тристоронніх переговорів Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна у китайському Шеньчжені.
Про це пише Financial Times.
До “Коаліції охочих”, яку очолюють Велика Британія, Франція та Німеччина, входять понад 36 країн, зокрема Канада та Японія.
За даними FT, на зустрічі очікується оголошення нової фінансової та військової допомоги Києву.
Саміт у Берліні прив’язали до зустрічі в Китаї
Німецький урядовець заявив виданню, що головним контекстом для берлінської зустрічі є саміт у Шеньчжені.
“Для нас було важливо мати можливість швидко, спільно і добре підготовлено відреагувати на те, що відбувається в Шеньчжені”, — сказав він.
За словами німецьких чиновників, дату зустрічі навмисно обрали так, щоб вона збіглася з тристоронніми переговорами лідерів США, Китаю та Росії.
Зустріч Трампа, Сі та Путіна посилила в Європі побоювання щодо можливої великої геополітичної домовленості, яку порівнюють із Ялтинською конференцією 1945 року.
Керівниця берлінського офісу Європейської ради з міжнародних відносин Яна Пульєрін зазначила, що сучасна Європа не перебуває в тому становищі, в якому була після Другої світової війни.
“Ми не пішаки на геополітичній шахівниці. Берлінська зустріч це чітко демонструє”, — сказала вона.
Британія оголосить пакет на £260 млн
Велика Британія планує оголосити пакет допомоги Україні на суму £260 млн.
За словами прем’єр-міністра Енді Бернема, до нього увійдуть далекобійні безпілотники, “здатні нести важкі боєголовки та знищувати цілі одним ударом”.
У Берліні також очікують президента України Володимира Зеленського.
У зустрічі мають взяти участь спецпредставник президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер, які відновили переговори з Росією щодо завершення війни в Україні.
Європа наполягає на гарантіях безпеки для України
За словами представника уряду Німеччини, метою переговорів залишається “суверенна Україна в безпечній Європі”.
Берлін вважає, що відправною точкою для можливих територіальних домовленостей має бути нинішня лінія зіткнення.
Україна, за цією позицією, повинна мати можливість продовжувати шлях до Європи, отримувати допомогу у відбудові та розраховувати на сильні гарантії безпеки після можливого припинення вогню.
У відповідь Євросоюз міг би розглядати “поступове та умовне” скасування санкцій проти Росії.
Водночас частина аналітиків сумнівається, що берлінська зустріч приведе до значних нових домовленостей.
Експерт Центру аналізу європейської політики Ніко Ланге заявив, що Німеччина, Велика Британія та Франція прагнули провести насамперед символічну зустріч на підтримку України.
У Шеньчжені домовилися про “стратегічну стабільність”
Тим часом за підсумками зустрічі в Китаї Трамп, Сі та Путін заявили про прихильність “стратегічній стабільності та міжнародній безпеці”.
У спільній заяві також зазначено, що ядерну війну “неможливо виграти і її ніколи не можна вести”.
Сторони закликали реформувати ООН, заявили, що міжнародні суди не повинні “зловживати своїми повноваженнями”, а також домовилися збільшити виробництво і постачання нафтопродуктів.
Станом на момент публікації матеріалу Білий дім ще не оприлюднив власного офіційного повідомлення за підсумками тристоронніх переговорів.
Раніше “Головне в Україні” писало, що союзники США в Європі та Азії побоюються можливих поступок Дональда Трампа Росії щодо України та Китаю щодо Тайваню. Дипломати також застерігали від домовленостей про майбутнє України без участі Києва.
