У новій чернетці висновків саміту Європейського Союзу з’явився окремий пункт, присвячений запуску репараційної позики для України на основі заморожених російських активів.
Про це повідомляє Радіо Свобода.
Як зазначається, відповідний пункт взятий у дужки, що означає його непогоджений статус — остаточне рішення мають ухвалити лідери держав та урядів ЄС безпосередньо на саміті 18 грудня. Документ перебуває у розпорядженні журналістів.
У чернетці міститься заклик до Ради ЄС та Європейського парламенту терміново ухвалити інструменти для створення репараційної позики на основі грошових залишків, пов’язаних із замороженими активами Росії, з метою фінансової підтримки України, починаючи з другого кварталу 2026 року.
Також детально перелічені принципи, на яких має ґрунтуватися репараційна позика. Серед них — повага до договірних зобов’язань фінансових установ, рівне ставлення до всіх інституцій, що зберігають кошти в ЄС, солідарність і розподіл ризиків між державами-членами відповідно до їхньої частки у валовому національному доході ЄС, а також облік національних гарантій як умовних зобов’язань без впливу на рівень державного боргу.
Окремо згадується необхідність скоординованого підходу держав-членів щодо двосторонніх інвестиційних договорів з Росією, координація з країнами «Групи семи» та збереження ініціативи кредиту G7 ERA. Однією з умов надання позики також названо продовження Україною реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.
Проєкт висновків залишається предметом переговорів і може змінюватися під час саміту. Раніше дипломати в Брюсселі заявляли Радіо Свобода, що домовленість щодо репараційної позики не гарантована, однак наголошували, що ЄС не має наміру залишати Україну без фінансової підтримки.
Репараційний кредит розглядається як механізм підтримки України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.