Президент США Дональд Трамп прагне швидкого дипломатичного прориву у війні Росії проти України, однак у Києві сумніваються, що Володимир Путін готовий до всеосяжної мирної угоди найближчим часом. Українські посадовці припускають, що Москва може використовувати переговори як паралельний сценарій, продовжуючи зимову кампанію проти української інфраструктури.
Про це пише The Economist.
Видання зазначає, що перші з лютого тристоронні переговори України, Росії та США стартують 10 листопада в Абу-Дабі.
На думку співрозмовників The Economist у США та Україні, після поразки республіканців на проміжних виборах Дональд Трамп став ще більше зацікавлений у швидкому результаті на зовнішньополітичному напрямку.
Його головні переговорники Стів Віткофф і Джаред Кушнер також мають обмежений часовий горизонт до початку роботи нового Конгресу у січні.
Українські переговорники, за даними видання, приватно скептично оцінюють шанси на швидкий прорив, але отримали вказівку підходити до переговорів відкрито.
Росія демонструє “гнучкість”, але після розширення переговорів
Співрозмовники видання стверджують, що Москва останнім часом демонструє незвичну гнучкість, зокрема щодо можливого завершення бойових дій на нинішній лінії фронту.
Однак така позиція з’явилася після того, як американська сторона запропонувала розширити переговори й включити до них ширшу дискусію про майбутню безпеку Європи.
Критики такого підходу побоюються, що це дасть Росії можливість висувати нові вимоги, які буде важко або неможливо виконати, і таким чином затягувати війну, одночасно демонструючи участь у мирному процесі.
Американські чиновники, своєю чергою, стверджують, що їхні пропозиції підтримують європейські партнери та НАТО.
У Києві не вірять у швидку всеосяжну угоду
Українська сторона, за даними The Economist, не очікує, що Путін погодиться на повну мирну угоду до завершення зимової кампанії Росії.
“Можливо, це їхній план Б, поки вони реалізують план А”, — сказав виданню високопоставлений український чиновник.
Водночас більш реалістичним результатом переговорів можуть стати окремі обмежені домовленості.
Серед можливих варіантів називають поетапні обміни полоненими та локальні припинення вогню на менш стратегічно важливих ділянках фронту, зокрема у Херсонській та Сумській областях.
Як приклад видання наводить нещодавню домовленість про припинення вогню для евакуації мешканців Олешок у Херсонській області, в якій сприяла перша леді США Меланія Трамп.
“Схоже, росіяни хочуть підтримувати зусилля Меланії. Це корисно для їхніх відносин із Трампом”, — сказав інший український чиновник.
США пропонують повернути Росію на енергетичний ринок Європи
За даними The Economist, американська сторона вже запропонувала Москві кілька стимулів для укладення угоди.
Один із них — повернення Росії на європейські енергетичні ринки.
Ця пропозиція суперечить новому законодавству ЄС і викликає опір як в Україні, так і серед європейських партнерів.
“Жодного шансу, що ми погодимося на це, поки війна триває”, — сказав український посадовець.
Обговорюється “картографічний компроміс”
Ще одна ідея, яку, за даними видання, обговорюють учасники переговорів, стосується адміністративних кордонів України.
Йдеться про можливе формальне перекроювання меж таким чином, щоб Росія могла заявити про контроль над усіма Луганською та Донецькою областями, не отримавши фактично міста та території, які залишаються під контролем України.
The Economist називає це “картографічною хитрістю”.
Найскладніше питання — гарантії безпеки
Ключовою проблемою залишається майбутня безпека України.
Київ наполягає, що без надійних гарантій припинення бойових дій неможливе.
Американські переговорники припускають, що Путін може погодитися на гарантії для України з боку США, подібні до статей 4 або 5 договору НАТО.
Йдеться або про зобов’язання проводити консультації у разі загрози Україні, або про обіцянку прийти їй на допомогу у випадку нового нападу.
Проте в Україні, за даними видання, сумніваються, що Дональд Трамп справді виконає такі гарантії у разі нової війни.
Водночас Росія поки не демонструє готовності погодитися на розміщення міжнародних сил стримування в Україні.
Москва також не відмовилася від вимог щодо нейтрального статусу України та скорочення чисельності її армії.
Європа побоюється, що Москва затягуватиме переговори
Українські та європейські чиновники побоюються, що включення до переговорів ширших питань безпеки Європи створить для Росії додаткові можливості затягувати домовленість про припинення вогню.
На їхню думку, спочатку слід домогтися припинення бойових дій і лише після цього переходити до дискусії про майбутню європейську архітектуру безпеки.
Американська сторона дотримується іншого підходу.
У Вашингтоні вважають, що завершення війни неможливе без паралельного обговорення майбутньої системи безпеки Європи.
Джерело, близьке до Білого дому, повідомило The Economist, що одним із можливих форматів може стати оновлена Рада Росія — НАТО.
Американські чиновники водночас наголошують, що будь-яка нова система має поважати суверенітет держав, а НАТО залишатиметься центральним елементом колективної оборони Європи.
Україні потрібні гарантії щонайменше на десять років
Окремим предметом суперечок є майбутнє фінансування України.
Київ вважає, що у випадку демобілізації та повернення Росії до світової економіки Україна потребуватиме масштабної військової та фінансової підтримки щонайменше протягом десяти років.
Кошти знадобляться на відновлення після війни, підтримку ветеранів та їхніх сімей, а також утримання боєздатної армії чисельністю не менше 800 тисяч військових.
Американська сторона, за даними The Economist, вважає такі витрати надто великими та наполягає, що гарантій безпеки має бути достатньо.
Також залишається незрозумілим, чи готові європейські країни фінансувати українську армію в таких масштабах після завершення війни.
В Україні очікують важкої зими
Попри нову дипломатичну активність, у Києві припускають, що ситуація спочатку може погіршитися.
За даними The Economist, Україна входить у зиму з енергетичною та критичною інфраструктурою у найгіршому стані від початку війни.
Запаси ракет Patriot майже вичерпані, а домовленість зі США про додаткові поставки поки не призвела до надходження нових ракет.
Росія, за даними видання, має запас приблизно 700 балістичних ракет і виробляє ще близько 110 щомісяця.
Водночас Москва продовжує кампанію ударів по мостах, системах водопостачання та електромережах України.
Саме тому українські посадовці сумніваються, що Путін готовий зупинити бойові дії найближчим часом.
“Наші американські друзі хочуть прориву. Але дивлячись на те, що росіяни роблять із нашою інфраструктурою, важко повірити, що він буде”, — сказав високопоставлений український чиновник.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що українська делегація розпочала роботу в ОАЕ з координаційної зустрічі з представниками США, ЄС, НАТО та провідних європейських країн. Після узгодження позицій сторони перейшли до тристороннього формату переговорів Україна–США–Росія.
