Британське видання The Times опублікувало подробиці про висадку українського спецназу у Криму 24 серпня 2023 року.
Голова Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов попросив групу «Тімур» елітного полку спецназу знайти спосіб підняти український прапор у Криму вперше після 2014 року. Він хотів дати зрозуміти Росії, її союзникам та українським військам, що Україна здатна завдати удару у будь-який час і в будь-якому місці. У них був місяць на планування та підготовку. Дата була призначена точно. Це 24 серпня – День Незалежності України.
Двадцять чоловік мали непоміченими перетнути Чорне море, проникнути на російську військову базу, битися з противником, а потім здійснити довгий зворотний шлях. Можливо, їх переслідувала б авіація та чорноморський флот.
“Ні американці, ні британці не давали нам особливих шансів на успіх”, – каже Леван, другий командир “Тимура”. Говорили, що для успіху знадобиться диво. Тому, мабуть, доречно, що завдання доручили батальйону «Братство». Це глибоко релігійний підрозділ, де віра в Бога вказана як перша вимога поряд з відмінною фізичною формою, високою мотивацією та крайньою сміливістю.
«Нашою першою метою була станція радіоелектронної боротьби настільки потужна, що навіть компас не міг працювати в радіусі 20 миль (32 км) від берега. Вона заважала роботі наших ракетників і вся система GPS не могла працювати. Наші хлопці працювали лише орієнтуючись на зірки», – розповів командир батальйону Боргезе, який координував операцію того дня.
Ця російська станція радіолокаційної боротьби (РЕБ) перешкоджала ударам українських безпілотників та спробам розвідати цілі для ракет Storm Shadow.
Леван та його бійці просувалися вглиб Криму до російської бази, рухаючись у тиші, щоб уникнути контакту із противником. На протилежному боці півострова вночі розлігся вогонь важких кулеметів. П’ять українських кораблів підтримки мчали вздовж узбережжя, обсипаючи російські позиції кулями та ракетами, аби привернути до себе увагу. Вибухи осяяли нічне небо. Солдати добиралися до Криму гідроциклами. Їхній командир під час підготовки знав, що їм доведеться дозаправлятися двічі, щоб мати можливість висадитися на березі.
Бійці вирушили на базу РЕБ. Завдання полягало у встановленні вибухівки та підриві, але коли вони наблизилися до цілі на відстань 200 метрів, одну з груп помітили. По них відкрили вогонь російські кулеметники, що призвело до 30-хвилинної перестрілки. Зрозумівши, що вони не зможуть дістатись мети та закласти вибухівку, група перейшла до плану «Б»: протитанкові гармати та гранатомети обрушилися на будівлю, а також на три машини.
“Ми вирішили просто знищити центр управління з відстані за допомогою протитанкової зброї, пошкодити антени і піти, що нам і вдалося”, – сказав командир батальйону “Братство” Боргезе. За десять хвилин вони повернулися на плацдарм і сіли на гідроцикли. До цього моменту росіяни підняли у повітря бойові літаки та патрульні катери «Раптор».
«Вони справді сильно переслідували нас. Чотири ворожі катери вийшли на перехоплення, перекривши нам шлях до узбережжя», – каже Боргезе.
Прокладаючи курс на перехоплення, росіяни натрапили на евакуаційний корабель українців. Вони переключили увагу, націлившись на нього і не звертаючи уваги на гідроцикли, що йдуть у море.
Український евакуаційний корабель, який був змушений рятуватися втечею, взяв курс на порт, залишивши бійців на гідроциклах добиратися додому самостійно. П’ять українських кораблів підтримки одночасно допомогли, випустивши по російським літакам зенітні ракети «Стінгер» і змусивши їх відступити.
Леван каже, що бій тривав кілька годин. «Російські літаки знаходилися над нами протягом чотирьох годин, можливо, більше, тому що вони повертались. Була певна кількість літаків противника, які заходили до зони, кружляли, завдавали ударів по різних точках, потім розгорталися. Так було чотири-п’ять годин без перерви», – каже Леван.
Командир батальйону “Братство” Боргезе каже, що всі учасники операції повернулися живими. «Наші хлопці дуже віруючі і вся операція пройшла як диво. Зранку були хмари, тому ворожа авіація та її безпілотники не могли добре працювати. Коли ми були на півдорозі додому, визирнуло сонце, і ми мали гарну погоду. За годину після того, як хлопці зійшли на берег, почався ураган. Це як завжди підтверджує, що бог з нами», – сказав він.
Успіх місії дозволив Україні перетворити Крим із притулку Росії на поле бою. Один із командирів групи, яка висадилася у Криму, Леван вважає, що їхня місія спровокувала «багато цікавого», що сталося на півострові. Вона зробила супротивника вразливішим.
«Дякую всім західним партнерам, які беруть участь у підготовці та укомплектуванні. Тепер у нас є засоби для планування та проведення ще більш масштабних операцій. Попереду на нас чекає ще багато нового», – зазначив Леван.