Тристороння зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна у Шеньчжені викликала побоювання, що три лідери можуть домовлятися про Україну, Тайвань та сфери впливу без участі інших країн. Однак за підсумками переговорів конкретного великого стратегічного плану не з’явилося, а головним результатом став радше політичний символізм.
Про це пише Bloomberg.
Видання зазначає, що навіть одна з найбільш конкретних домовленостей — намір збільшити глобальне постачання палива — практично не вплинула на енергетичні ринки.
Інші підсумки включали заклики реформувати ООН, обмежити роль Міжнародного кримінального суду та не допустити ядерної війни.
Головним результатом став символізм
Bloomberg наголошує, що сама присутність Путіна за одним столом із президентами США та Китаю мала значний символічний ефект.
Росія залишається ізольованою на Заході через війну проти України, однак у Шеньчжені Путін отримав місце серед лідерів двох найбільших світових держав.
Трамп під час зустрічі назвав його “моїм другом”.
Сі заявив, що три держави мають “особливу відповідальність” у світі та повинні подавати приклад іншим країнам.
Путін підтримав цю тезу, згадавши перемогу у Другій світовій війні та створення ООН і заявивши про відповідальність трьох держав за “підтримання міжнародного миру та безпеки”.
У світі побоювалися “нової Ялти”
Зустріч Трампа, Сі та Путіна порівнювали з Ялтинською конференцією 1945 року, коли США, Велика Британія та СРСР обговорювали післявоєнний порядок.
Однак Bloomberg зазначає, що нинішня ситуація суттєво відрізняється.
У Трампа, Сі та Путіна немає спільного ворога або спільного масштабного проєкту, а світова влада сьогодні значно більше розпорошена.
Україна та інші держави також мають значно більше можливостей відстоювати власні інтереси.
Показовим у цьому контексті Bloomberg називає новий український удар по Кримському мосту в день тристоронньої зустрічі.
Менші держави виступили проти поділу світу великими державами
Політолог Національного університету Сінгапуру Джа Ян Чонг заявив, що риторика трьох лідерів створювала враження, ніби великі держави мають право ухвалювати рішення за інших.
Водночас низка лідерів країн Азійсько-Тихоокеанського регіону запропонували альтернативне бачення.
Прем’єр Австралії Ентоні Албанізі закликав Путіна “закінчити свою війну, закінчити її зараз”.
Прем’єр Канади Марк Карні заявив, що середні держави повинні зміцнювати власний суверенітет і розширювати коло партнерств.
Подібні заклики щодо економічної стійкості та ширших міжнародних зв’язків пролунали від лідерів Південної Кореї та Таїланду.
Росія залишається молодшим партнером Китаю
Bloomberg також звертає увагу на нерівність між трьома учасниками саміту.
Російська економіка становить менш ніж одну сьому від китайської та ще меншу частину американської.
Через санкції та скорочення торгівлі з Європою Москва дедалі більше залежить від Пекіна.
Водночас Путін використав участь у саміті, щоб заявити про нібито провал спроб ізолювати Росію.
Сі хоче зробити такі зустрічі регулярними
Попри відсутність великих конкретних домовленостей, Сі Цзіньпін дав зрозуміти, що вважає формат тристоронніх зустрічей перспективним.
Директор Центру американських досліджень Фуданського університету У Сіньбо заявив Bloomberg, що інтереси трьох держав вимагатимуть подібної взаємодії незалежно від того, хто очолюватиме США чи Росію.
“Це буде не остання така зустріч”, — сказав він.
Раніше “Головне в Україні” писало, що Дональд Трамп після зустрічі з Володимиром Путіним і Сі Цзіньпіном зателефонував європейським союзникам України та поставив під сумнів подальше виділення мільярдів на військову підтримку Києва. Він також заявив, що Путін нібито серйозно налаштований на мирні переговори.
