Росіяни виводять мільярди з банківської системи країни — зафіксовано рекордний відтік готівки на тлі посилення українських атак дронами та зростання побоювань, що Кремль може почати вилучати депозити для фінансування війни.
Про це пише The Washington Post.
За даними Центрального банку Росії, лише за перші два тижні серпня було знято майже 3,4 млрд доларів (286,4 млрд рублів), на додачу до 7,3 млрд доларів, знятих у липні, та понад 4,5 млрд доларів у червні.
За словами Тараса Скворцова, одного з топменеджерів Сбербанку — найбільшої роздрібної фінансової установи Росії, загальний обсяг знятих коштів цього року може майже вдвічі перевищити суму, яку населення забрало з банків у перший рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
За словами Скворцова та колишнього високопоставленого російського чиновника у сфері фінансів, відтік коштів уже спричиняє проблеми з ліквідністю, створюючи надмірне навантаження на фінансовий сектор, який і без того потерпає від зростання проблемної заборгованості після кредитного буму, ініційованого урядом для нарощування військового виробництва.
«Дрони літають. Щось горить. Нервозність зростає. І, можливо, спрацьовує життєва мудрість людей: треба мати готівку під подушкою, а не десь у банках, звідки її можуть уже ніколи не повернути», — сказав колишній фінансовий чиновник, який, як і інші співрозмовники, говорив на умовах анонімності через чутливість теми.
«Для деяких банків це справді проблема, — сказав колишній чиновник. — Вони цього не очікували й вклали всю готівку в інші активи, а люди приходять і забирають по пів трильйона рублів на місяць».
Олександра Прокопенко, колишня радниця Центрального банку Росії, заявила, що відтік коштів відображає поглиблення страху серед російського населення.
«Це означає, що люди не довіряють російській банківській системі або російській фінансовій системі, — сказала Прокопенко. — Усе це є наслідком страху, що уряд щось зробить із банківською системою, що він може націоналізувати депозити».
Вона зазначила, що вважає таку націоналізацію малоймовірною, але додала: «Я б не виключала, що влада може запровадити обмеження на зняття коштів».
Загальна сума, виведена з банківської системи цього року, вже перевищила 24,7 млрд доларів (2 трлн рублів), які були зняті протягом першого року після вторгнення у лютому 2022 року.
У перші два тижні вторгнення з системи було виведено 23 млрд доларів, і банки опинилися під загрозою через черги вкладників і компаній, які прагнули спорожнити свої рахунки. Відтік вдалося зупинити лише після того, як уряд запровадив жорсткий контроль за рухом капіталу та різко підвищив процентні ставки.
Тепер великі компанії також намагаються вивести гроші з-під контролю російських регуляторів на тлі зростання побоювань щодо можливого вилучення активів. За словами колишнього чиновника, це ще більше загострює проблеми.
Загалом у другому кварталі 2026 року з Росії було виведено понад 9,4 млрд доларів, свідчать дані Центрального банку.
«Щомісяця відбувається великий відтік, — сказав Скворцов російській радіостанції РБК. — Якщо тенденція збережеться, краще не стане».
Виведення коштів уже підірвало зусилля російського уряду із залучення грошей на фінансування війни шляхом випуску державних облігацій.
Минулого місяця Міністерство фінансів було змушене скасувати заплановані випуски облігацій, хоча залежність від них як від способу закриття величезного бюджетного дефіциту лише зростає, оскільки військові витрати продовжують збільшуватися, а економіка стагнує.
Скворцов заявив РБК, що через проблеми банків із ліквідністю багато з них не можуть виділити кошти на купівлю державних облігацій.
«Якщо існує зловісна ознака надмірного імперського розтягнення ресурсів, то це, безумовно, одна з них», — сказав Крейг Кеннеді, колишній заступник голови інвестиційно-банківського підрозділу Bank of America Merrill Lynch, який нині є науковим співробітником Центру Девіса з російських і євразійських досліджень Гарвардського університету.
«Великі держави не стикаються з повторними провалами розміщення казначейських облігацій посеред війни», — сказав Кеннеді.
Через урядові розпорядження нарощувати кредитування оборонного сектору російські банки, за його словами, «схоже, настільки сильно зав’язані на нежиттєздатних позичальниках, що не впевнені, як саме це все буде реструктуризовано, коли це станеться і яку частину збитків їм зрештою доведеться взяти на себе».
Ознакою того, наскільки чутливою для Кремля стає напруга у фінансовій системі Росії, стало звільнення цими вихідними головного економіста ВЕБ — одного з найбільших державних банків країни — Андрія Клепача після того, як він заявив, що Росія не зможе виграти війну на виснаження проти України, поки Київ має підтримку Заходу.
«Ми не виграємо конкуренцію в цій війні на виснаження, — сказав Клепач у презентації, яку він зробив у травні й яка минулого тижня поширилася в медіа. — Ми перебуваємо в ілюзії, що все [в Україні] розвалиться. Не розвалилося і не розвалиться. Тим часом наші витрати зростають».
Відтоді як цієї весни Україна почала розширювати кампанію ударів дронами по російських нафтових об’єктах, вивівши з ладу понад 30% нафтопереробних потужностей країни та спричинивши найгіршу паливну кризу з часів розпаду Радянського Союзу, занепокоєння різко посилилося.
У червні Центральний банк Росії був змушений обмежити очікуване зниження процентної ставки через побоювання, що зростання цін на паливо може прискорити інфляцію. Паніка перекинулася на ринок облігацій, піднявши дохідність 10-річних державних паперів до 17% і змусивши Міністерство фінансів відкласти подальші випуски.
Оскільки дефіцит бюджету за січень-липень уже сягнув 6,46 трлн рублів (76,1 млрд доларів), значно перевищивши прогнозовані на весь рік 3,8 трлн рублів, зростають побоювання, що Кремль може вилучати доходи великого бізнесу для фінансування війни.
«Якщо уряду знадобиться готівка, Путін просто забере активи. Йому байдуже, — сказав соратник одного з російських мільярдерів. — І, як на мене, саме до цього все йде».
Крім того, «є відчуття, що політична влада стає не такою стабільною, і це саме той період, коли краще тут не перебувати», — сказав колишній фінансовий чиновник.
Уже кілька компаній, що належать російським мільярдерам, стали цілями урядової кампанії з націоналізації. Лише торік, за даними російської прокуратури, держава вилучила активів на 51,5 млрд доларів.
У червні російська держава вилучила активи на 7,6 млрд доларів (550 млрд рублів), пов’язані з Вадимом Мошковичем, засновником «Росагро» — одного з найбільших аграрних холдингів Росії, після того як мільярдера затримали та звинуватили у шахрайстві в особливо великому розмірі.
Це стало найбільшим вилученням активів у Росії від початку повномасштабного вторгнення. Серед інших, хто втратив активи на користь держави, — Дмитро Каменщик, який раніше володів московським аеропортом Домодєдово, та Костянтин Струков, який контролював одну з найбільших золотодобувних компаній країни.
Деякі економісти стверджують, що прагнення Кремля спрямовувати банківське кредитування на нарощування військового виробництва душить цивільну економіку, особливо з огляду на те, що високі процентні ставки та інфляція залишають банкам і компаніям мало коштів для інвестицій у невійськові галузі.
У першій половині 2026 року російська економіка фактично зупинилася: зростання валового внутрішнього продукту сповільнилося до 0,3% проти 1,2% у першій половині 2025 року.
Наразі, однак, війна адміністрації Трампа з Іраном знову підштовхнула ціни на нафту вгору та дала Кремлю часткове полегшення від бюджетного тиску.
Доходи російського бюджету від нафти й газу в липні зросли на 60% порівняно з тим самим місяцем попереднього року на тлі підвищення світових цін на нафту, однак за період із січня по липень вони все одно були на 11% нижчими, ніж за аналогічний період минулого року.
Українські удари по російських нафтопереробних заводах, а також по розгалуженій мережі складів Wildberries — найбільшого російського онлайн-ритейлера — також б’ють по прибутках російських мільярдерів.
«Це коштує цим хлопцям грошей, — сказав соратник російського мільярдера, маючи на увазі найбагатших людей Росії. — Їм доводиться лізти у власну кишеню. Вони не звикли до всіх цих проблем».
Україна вдарила по більш ніж 20 складах Wildberries відтоді, як 18 липня почала атакувати об’єкти компанії. За оцінками деяких економістів, ця кампанія знищила товарів на понад 6 млрд доларів і завдала інфраструктурі Wildberries збитків на понад 3 млрд доларів.
«Це не те місце, де хочеться вести бізнес, — додав соратник мільярдера. — Якщо можеш вивести гроші — виводиш».
Один московський бізнесмен сказав: «Усі, хто може, намагаються вивести гроші з країни, але робити це стає дедалі складніше».
За словами московського бізнесмена та колишнього фінансового чиновника, одним із ключових каналів виведення грошей із Росії на тлі посилення державних обмежень на великі грошові перекази за кордон стало відкриття брокерських рахунків у сусідніх Казахстані, Киргизстані та Вірменії.
«Звідти ці гроші можна інвестувати по всьому світу», — сказав колишній фінансовий чиновник.
На тлі зростання занепокоєння через дедалі більшу фінансову ціну війни кілька високопоставлених чиновників останніми тижнями вдалися до рідкісних публічних заяв.
Герман Греф, глава Сбербанку, наприкінці червня відійшов від офіційної лінії, публічно заявивши, що всі хочуть, аби війна закінчилася якомога швидше.
А на початку серпня впливовий мер Москви Сергій Собянін виступив проти закликів жорстко налаштованих депутатів парламенту ще більше переорієнтувати економіку на війну.
«Якщо не буде самої економіки мирного життя, не буде податків, не буде доходів у населення, політична ситуація буде зовсім іншою, і тоді ми теж не досягнемо успіху у війні, — сказав Собянін державному агентству ТАСС. — А вбити життя, вбити цивільну економіку — це означає вбити саму країну».
