Президент Росії Володимир Путін відмовився від запропонованого Вашингтоном і підтриманого Києвом взаємного припинення далекобійних ударів Росії та України. Він також заявив, що українські атаки на російські нафтопереробні заводи коштували РФ близько 1% ВВП.
Про це пише Le Monde.
Відповідаючи на запитання щодо можливості взаємного припинення далекобійних ударів, Путін заявив, що не погоджується з такою пропозицією.
“Нам кажуть: “Нехай вони припинять бити по ваших нафтопереробних заводах, а ви припините бити по їхніх кораблях”. Це просто смішно”, — сказав він.
Коли російського президента прямо запитали, якою є відповідь Москви на цю ідею, він відповів: “Ні”.
Путін визнав втрати від ударів по НПЗ
Путін також заявив, що удари України по російських нафтопереробних заводах призвели до втрати приблизно 1% ВВП Росії.
Україна атакує російські НПЗ, нафтові та паливні бази, а також експортну інфраструктуру, намагаючись скоротити доходи Москви від енергоресурсів.
Росія, своєю чергою, посилила удари по українській інфраструктурі. За даними Le Monde, російські атаки спрямовані, зокрема, проти металургійних підприємств, логістичних ланцюгів, залізничної інфраструктури та великих складів.
Удари також ускладнили експорт українського зерна через Чорне море, який є важливим джерелом доходів України.
Путін заговорив про повернення активів західних компаній
Під час виступу на форумі “Валдай” Путін також прокоментував долю активів західних компаній у Росії.
Він заявив, що підприємства, які Москва взяла під контроль, нібито не були націоналізовані й за “сприятливого сценарію” можуть бути повернуті власникам.
Минулого місяця Путін розпорядився взяти під контроль активи швейцарської Nestlé, французької Auchan, колишньої мережі Leroy Merlin та німецької Metro.
На запитання, чи можуть ці активи бути повернуті, він відповів ствердно.
“Ми нічого ні в кого не забираємо, не крадемо і не націоналізуємо”, — заявив Путін, додавши, що деякі підприємства переходять під зовнішнє управління.
Водночас він звинуватив європейські країни у вилученні російських активів і згадав, зокрема, майно “Газпрому”, “Роснефти” та “Лукойлу”.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році багато західних компаній продали або суттєво скоротили свій бізнес у РФ. Згодом Москва ускладнила процедуру виходу іноземних компаній із російського ринку, зокрема запровадивши необхідність отримувати дозвіл президента на окремі угоди.
