Росія готується до того, що війна в Україні триватиме роками, плануючи рекордні військові витрати та відмовляючись від намірів стримувати видатки на оборону.
Про це пише Bloomberg.
Цей розворот є одним із найчіткіших свідчень того, наскільки глибоко конфлікт укорінився серед пріоритетів президента Росії Володимира Путіна, навіть попри зростання тиску на економіку та державні фінанси. Це також, імовірно, посилить тиск на Європу, оскільки він прагне стримати подальшу підтримку України з боку континенту.
Заплановані військові витрати наступного року в обсязі 17,1 трлн рублів (205 млрд доларів) означатимуть річне зростання більш ніж на 40% порівняно із запланованими оборонними витратами цього року — фактичні суми залишаються засекреченими — і майже на 380% порівняно з роком перед початком війни. Чиновники очікують лише незначного зниження — до 16,6 трлн рублів у 2028 році та 16,3 трлн рублів у 2029 році.
Ця траєкторія є різким розворотом порівняно з ситуацією рік тому, коли Москва планувала пом’якшити зростання військових витрат, намагаючись скоротити бюджетний дефіцит і відновити резерви, виснажені під час війни. Натомість новий бюджет з’являється в той момент, коли переговори за посередництва США значною мірою зайшли в глухий кут, європейські чиновники дедалі частіше попереджають про гібридні атаки, керовані з Москви, а Росія продовжує завдавати ударів по українських містах та інфраструктурі.
“Путін підвищує ставки”, — сказав Кирило Рогов, керівник Re: Russia, дослідницької групи, що базується у Відні. За його словами, він сигналізує, що Росія “продовжуватиме інвестувати у війну, а Європа має вирішити, чи готова вона підтримувати Україну на такому самому рівні”.
За словами Рогова, ці зміни особливо разючі порівняно з очікуваннями річної давнини, коли план витрат давав підстави сподіватися, що конфлікт із часом може піти на спад.
Отримуйте щотижневі аналітичні огляди про компанії, геополітику та фінанси майбутнього поля бою.
У четвер Путін підкреслив, наскільки сильно змінилася ситуація, звинувативши європейських чиновників у загостренні напруженості з Росією та підготовці до можливого конфлікту наприкінці цього десятиліття. Він послався на військові навчання в Балтійському морі та заяви західних політиків щодо Калінінградської області — російського ексклаву на Балтиці. Путін заявив, що Росія не планує нападати на Європу, але попередив, що будь-який прямий напад на російську територію змусить Москву розглянути можливість застосування всього спектра озброєнь, які є в її розпорядженні.
“Ми розуміємо, що мали б справу з противником, який удвічі переважає нас за чисельністю населення і має значний економічний та військовий потенціал”, — сказав Путін. “У нас не так багато сил і засобів, щоб протистояти цій загрозі. Але ні в кого немає тих засобів ураження, які сьогодні має Росія”.
Попередню бюджетну траєкторію було закладено в той час, коли президент США Дональд Трамп активізував зусилля з посередництва в переговорах між Москвою та Києвом.
Ці зусилля продовжилися і на другому році президентства Трампа, хоча досі не наблизили сторони до мирної угоди. У вересні американські посланці провели черговий раунд переговорів із Путіним у Москві, після чого вирушили до Києва, однак значного прориву не відбулося.
Уряд чітко дав зрозуміти, що фінансування збройних сил залишається в центрі його бюджетних пріоритетів. Оголошуючи новий бюджет на початку цього тижня, Міністерство фінансів заявило, що кошти передбачені на озброєння та військову техніку, виплати військовослужбовцям і допомогу їхнім сім’ям, а також на модернізацію підприємств оборонної промисловості.
На думку Яніса Клуге, аналітика Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки в Берліні, значна частина додаткових військових витрат, імовірно, піде на виробництво озброєнь.
Росія виробляє великі обсяги ракет і дронів, тоді як майже п’ять років бойових дій виснажили запаси боєприпасів настільки, що значну частину того, що зараз використовується на полі бою, доводиться виготовляти заново, сказав він.
Ці зобов’язання дедалі дорожче обходяться ширшим державним фінансам Росії.
Уряд підвищив оцінку дефіциту бюджету на 2026 рік до 3,2% валового внутрішнього продукту з 1,6%, водночас збільшуючи запозичення та продовжуючи використовувати ліквідну частину Фонду національного добробуту.
Очікується, що у 2027 році державний борг зросте ще більше, оскільки уряд знову фінансуватиме більший, ніж очікувалося, бюджетний розрив.
Збільшення фінансування війни посилить тиск на Захід у той момент, коли конфронтаційна риторика між європейськими столицями та Москвою стала гострішою. У середу Росія попередила, що вважає європейські країни, які допомагають Києву, “безпосередньо залученими” до конфлікту, а її сили можуть завдавати ударів по оборонних підприємствах за межами української території.
Водночас європейські чиновники попереджають про ризик посилення гібридної кампанії з боку Москви, спрямованої на нарощування тиску на союзників Києва.
Саме по собі збільшення бюджету не є доказом того, що Москва готується до прямої війни з Організацією Північноатлантичного договору, сказав Клуге. За його словами, головна причина стрімкого зростання витрат — зміна характеру конфлікту: Україна фактично відкрила новий фронт, завдаючи ударів дедалі глибше по території Росії та змушуючи Москву більше витрачати на власну оборону.
“Втім, можливість нападу Росії на одну з країн НАТО не можна відкидати”, — сказав Клуге.
