"Я уже устал повторять, что иногда чиновнику, особенно военному, лучше молчать. Не просто молчать, но вообще забыть, что такое телекамера и перо журналиста", - считает политтехнолог Михаил Подоляк.
Свою точку зрения автор изложил в авторской колонке на Главреде.
По мнению автора, попытка начальника Генштаба ВСУ "отмазаться" от настоящих причин Иловайской трагедии и массовой гибели брошенных там украинских бойцов выглядит кощунственно по отношению ко всему украинскому народу:
Потрясающая сентенция действующего начальника генштаба Муженко о "стратегической пустоте Иловайска" - это удар, прежде всего, по разрывающей человеческой боли, по символам беспримерного добровольческого мужества в стране, где слишком часто именно волонтеры/добровольцы вытягивают на своих плечах то, что не в состоянии сделать слабое государство.
Удар это также и по ключевому президентскому информационному активу. По тому самому, где агитационная ставка сделана на "армию/веру/язык"... Если кратко, то выглядит откровение Муженко весьма странно. "Умирали зря. Геройствовали зря. Военачальники ничего не контролировали. Инициативу проявляли какие-то третьи лица". Это точно нужно произносить высокопоставленному офицеру в до сих пор воюющей стране? А что тогда должно быть символом, поддерживающим дух армии? Что должно говорить ребятам, что смерти/страдания не зря?..
В специальных учебных заведениях учат, среди прочего, и этому правилу. Офицер, особенно потенциальный начштаба, особенно в армии, ведущей оборонительную войну на собственной территории, никогда не позволит себе давать оценку ситуативный тактическим действия. Категорически. Только после того, как все успокоится и раны чуть затянутся, копаться в правильной или неправильной стратегии начнут... военные историки. И только. Но не начальники штабов. Если учитывать, что армия - фундамент президентской пропагандисткой кампании. И что Иловайск - трагическая и очень памятная страница новой истории. То заявление Муженко выглядит убийственно и разрушительно: "Иловайск, как населенный пункт ... какого-то стратегического значения для нас не имел, особенно в августе". Точно? Ни малейшего?..
Почему вообще появилось подобное высказывание? Причин может быть несколько... Непонимание реальной сути событий и их тактико-стратегической важности. Грубо говоря, для Муженко и собственно полевых командиров - это разные войны... Незнание элементарных принципов коммуникации, когда точно нельзя трогать сакральное... Попытка уйти от ответственности. На будущее. Тем более, что он уже сделал намеки на некое странное поведение тогда кое-кого другого... Простое непонимание, что и где уместно говорить и как то или иное слово аукнется в целом... А аукнется, сказанное Муженко, очень тяжело...
Казалось бы, просто перестаньте публично говорить. Не раздражайте и без того раздраженных людей. Не лезьте со своим морализаторством туда, где много боли. Язык всегда враг для тех, кто не умеет чувствовать собственную страну. Есть слишком важные символы. Да, Иловайск символ трагический, заставляющий много плакать/страдать, но и думать. И это слишком близко, а потому особенно обжигающе... Ну а теперь продолжайте продавать свой крутой "триединый лозунг", где ставка на армию...
Напомним, ранее Муженко цинично заявил, что во время жестоких боев за Иловайск в августе 2014 года населенный пункт уже не имел стратегического значения для Вооруженных сил Украины.
Отрывок из фильма со своим виденьем причины отправки бойцов ВСУ и НГУ на явную смерть под Иловайском Муженко опубликовал на своей странице в соцсети:
З дозволу керівництва знімальної групи, яка працює над створенням документального фільму про Іловайські бої 2014-го року, подаю уривки зі свого інтерв’ю.
Надіюсь, що в них є відповіді на багато запитань, що цікавлять українське суспільство в ці дні.
Щодо стратегічного значення Іловайська.
“Іловайськ в липні мав ще певний інтерес для нас, як велика вузлова станція і він в наших планах розглядався як один з тактичних епізодів, тактичних завдань, яке вирішувалось в ході всієї операції.
Операція мала широкий розмах, більше 400 км по фронту. Іловайськ, як населений пункт – це було просто як одне із тактичних завдань всієї операції. Якогось стратегічного значення він для нас не мав, особливо вже у серпні місяці, коли ми контролювали Кутейникове. А Кутейникове надало нам можливість перерізати як раз залізничне сполучення з Росією - залізничну гілку, яка йде через Амвросіївку – Кутейникове на Іловайськ, а потім на Макіївку і Донецьк.
Тобто нам не було такої необхідності ставити Іловайськ, як якийсь стратегічний центр, який необхідно було будь за що взяти.19 серпня ми взяли під контроль Ясинувату. Десь після 23-24 години 95-ту бригаду ми вивели на відновлення боєздатності тому, що ми мали для неї ще кілька завдань, які повинна була вирішувати. Їх повинен був замінити підрозділи Національної гвардії, які були введені теж в Ясинувату.
На допомогу цим підрозділам в подальшому повинні були підійти підрозділи 93-ї окремої механізованої бригади. Але до ранку там повинні були лишатися підрозділи Національної гвардії, які могли утримувати контроль над Ясинуватою.
З виходом 95-ї бригади підрозділи Національної гвардії покинули Ясинувату і на ранок ми виявили те, що Ясинувата знову знаходиться під контролем бойовиків.
Перед нами виникло питання повернення контролю над Ясинуватою, і виникла пропозиція, щоб не зв’язуватися з Ясинуватою, а зосередити свої зусилля на Іловайську.Тоді якраз було створено угрупування з підрозділів, добровольчих батальйонів МВС. Від нас тоді було залучено за їхнім клопотанням (МВС) тільки механізовану групу – це техніка 51-ї бригади, частково техніка ротно-тактичної групи 17-ї бригади. Потім там ще була збірна (група) з 93-ї бригади, яка підтягувалась рішенням керівника сектору “Б” генерала Хомчака. І управління повинно було б здійснюватися ними. Але тоді генерал Хомчак проявив ініціативу в плані того, що я хочу туди виїхати, організувати взаємодію.
Я до речі йому сказав, там достатньо полковника з вашого штабу для того, щоб він підтримував цю взаємодію. Ваше завдання керувати підрозділами у всьому секторі. Він попросився, що буквально виїде організує взаємодію, подивиться, розбереться там в ситуації і повернеться. Ну так трапилось, що вже в період 20-21 серпня зав’язались ці бої за Іловайськ і він там так і залишився і вже виходив безпосередньо в ніч з 28 на 29 серпня 14-го року”.
Щодо зацікавленості у штурмі Іловайська певних політиків і бізнесменів.
“Я думаю, що такий вплив був. Я не можу привести якусь фактуру Вам, я думаю, що є достатньо компетентних органів, які повинні займатися і мати певну інформацію. Це одне, а друге те, що я знаю про цю нараду, яка була у Корбана. Така інформація у нас була.
Була інформація також про нараду, яка була в Курахово. Там теж питання розглядались щодо важливості критичних об’єктів на території Донецької області. Були й там, я так розумію, і певні плани взяття під контроль Іловайська. Це був просто проміжковий етап до володіння якимись серйозними об’єктами. Можливо ТЕС, можливо якийсь інший об’єкт на території Донецької області.
Ми до речі були слабо проінформовані про ті об’єкти інфраструктури, ті об’єкти, які впливали на життєдіяльність взагалі в цьому регіоні. В тому числі про бази державного резерву. Та (наприклад), яка була в Докучаєвську, яка була залишена. Ми запити робили відповідно в міністерства і в Кабінет міністрів і повного переліку таких об’єктів ми не отримали.
На скільки вони мали вплив, я зараз не можу пояснити, краще спитати у тих командирів батальйонів і в тих людей, як Ви кажете мали, або могли мати вплив. Я такий варіант не виключаю”.
Ранее временная следственная комиссия Верховной Рады по расследованию трагических событий у Иловайска заявила, что в этом районе в результате боевых действий погибли, получили ранение и пропали без вести около 1 000 человек. Миссия ООН требует возобновить расследование Иловайской трагедии, так как, по выводам экспертов, обе стороны военных действий в ходе боев за Иловайск допускали нарушение прав человека.
Украинские журналисты и эксперты неоднократно заявляли о том, что вину и ответственность за гибель украинских бойцов и мирных граждан под Иловайском должен нести Генштаб и лично Муженко.
Так главным редактором издания Цензор нет были опубликованы секретные документы, которые подтверждают тот факт, что ВСУ получали приказ о наступлении на Иловайск.
"Муженко был замначальника Генштаба, и активно участвовал в уничтожении армии перед войной. Поражение под Иловайском произошло, потому что когда противник направил 4 тысячи человек в район Старобешево, командование АТО в течение 4 дней не предприняло никаких действий, чтобы нанести поражение врагу либо чтобы спасти наши войска, которые можно было вывести, пока окружение не стало плотным. ПРи этом Муженко звонил в Генштаб РФЫ и сообщил маргрут и время выхода наших колонн из Иловайска. Это преступление", - добавил в комментарии к своему посту Юрий Бутусов.