9 жовтня військові епідеміологи відзначають День працівників державної санітарно-епідеміологічної служби України
Миші й щурі взимку, кліщі влітку, кишкова паличка будь-якої пори року — роботи у військових епідеміологів у районі проведення АТО вистачає завжди
У мирний час та в тилових гарнізонах робота фахівців 740-го регіонального санітарно-епідеміологічного управління, яким керує полковник медичної служби Петро Дичук, здебільшого зводиться до виконання заходів санітарного нагляду та проведення заходів із профілактики інфекційних захворювань і попередження епідемій. Це контроль за санітарно-епідемічною ситуацією у військових частинах в зоні відповідальності, а також організація виконання заходів з локалізації та ліквідація спалахів інфекційних захворювань. На щастя, останні трапляються рідко, що свідчить про ефективну роботу фахівців.
Цього року у Вінницькій, Черкаській, Житомирській та Хмельницькій областях — регіоні відповідальності 740-го СЕУ — сталося лише два спалахи інфекційних захворювань, які були вчасно локалізовані й ліквідовані. Обидва випадки стосувалися невиконання санітарних вимог, які призвели до кишкових захворювань серед особового складу.
Та профілактика й попередження епідемій у зоні відповідальності — не єдиний клопіт фахівців санітарно-епідеміологічного управління. Адже, починаючи з травня 2014 року й по цей день, вони виконують завдання як у складі пересувної санітарно-епідеміологічної групи при 59-му мобільному військовому госпіталі на Луганщині, так і у складі інших формувань державної санітарно-епідеміологічної служби МО України в районі проведення АТО. За цей час 100 відсотків особового складу управління виконували завдання на Сході держави, більшість працювали там уже по 3–4 ротації. Так, старший солдат Руслан Ткачук свято служби зустрічає, перебуваючи на Донбасі вже вчетверте. Його бойовий товариш старший солдат Олег Пшенишний готується до п’ятої ротації.
У районі проведення АТО завдань у епідеміологів значно більше. Особливо багато їх було в перший воєнний рік, коли ще не було вирішено питання із постачанням у війська якісної бутильованої води. Адже одним із найперших завдань санітарних лікарів на Донбасі є перевірка безпечності питної води для використання особовим складом.
— Ті, хто був на Сході держави 2014 року, а у деяких місцях району АТО — й пізніше, добре пам’ятають «водовозки», які доставляли на позиції питну воду, — розповідає заступник начальника управління підполковник Ігор Кудельський. — Береться вона з різних джерел, у яких може бути все, що завгодно, — від тієї ж кишкової палички до бойових отруйних речовин. Адже навколо — чимало прибічників «руського міра», і всі добре пам’ятають сумнозвісного дідуся із банкою меду, в якій була вибухівка, та інші небезпечні моменти. В будь-якому разі спеціалісти пересувної СЕГ повинні дослідити воду, а за потреби — організувати її знезараження перед використанням для пиття.
На практиці це виглядає так. Водовозка набирає воду з криниці, колонки чи джерела, після чого фахівці групи кидають у діжку дезінфікуючий засіб — як правило, у вигляді великої таблетки. Поки машина переїздить до позиції, таблетка розчиняється у воді, після чого на деякий час відкривається люк, аби вийшли пари хлору. Потім спеціаліст бере пробу води на вміст залишкового хлору й робить висновок про безпечність її використання.
А ще військові епідеміологи у районі проведення АТО надають допомогу персоналу польових їдалень, контролюють санітарно-епідемічну обстановку в місцях дислокації військових частин та підрозділів.
Актуальною проблемою стало підвищення захворюваності особового складу на туберкульоз. Причиною цього було недостатнє медичне обстеження мобілізованих з різних куточків країни, що поспіхом відбувалося в комплектуючих військкоматах, а також взагалі відсутність такого обстеження у випадку з добровольцями. Лікарі виїжджають на місце, виконують камерну обробку речей хворих, а після їхньої ізоляції та подальшої госпіталізації — остаточну дезінфекцію приміщень загального користування.
Поодинокі й групові випадки захворювання на гострі кишкові інфекції та харчові отруєння трапляються й при вживанні військовослужбовцями їжі поза межами їдальні — з посилок і передач, або продуктів, у яких минув термін придатності тощо.
Окрім тієї роботи, яку щодень виконують військові епідеміологи в районі проведення АТО, вони постійно готові й протидіяти можливим небезпечним ситуаціям іншого характеру. Йдеться про можливість застосування противником хімічної та бактеріологічної зброї. Також постійно ними вимірюється радіаційний фон місцевості. У випадках такої загрози медики діятимуть спільно з підрозділами РХБ захисту.
У район проведення АТО від 740-го регіонального санітарно-епідеміологічного управління постійно відряджаються декілька офіцерів та контрактників, а також — дві одиниці спеціальної техніки: дезінфекційно-душовий автомобіль ДДА-3 та польова медична лабораторія ЛМП. І люди, і техніка завжди напоготові, є надійним заслоном на шляху епідемій.