Через місяць після початку війни з Іраном Дональд Трамп опинився перед складним вибором — завершити конфлікт дипломатично або піти на ескалацію. На тлі бойових дій зростають ціни на енергоносії та падає підтримка президента в США.
Про це пише Reuters. Попри активні дипломатичні зусилля, ситуація на Близькому Сході продовжує загострюватися: Іран зберігає контроль над поставками нафти і газу в регіоні Перської затоки та продовжує ракетні й дронові атаки.
За оцінками аналітиків, головне питання — чи готовий Трамп згортати війну, чи навпаки посилювати її. Сам президент, за даними джерел, прагне уникнути затяжного конфлікту та шукає можливість для переговорів, але водночас погрожує новою військовою ескалацією у разі провалу дипломатії.
Зокрема, Білий дім передав Ірану мирну пропозицію з 15 пунктів через неофіційні канали, однак перспективи її прийняття залишаються невизначеними. У Тегерані назвали ці умови нереалістичними.
Трамп одночасно нарощує військову присутність у регіоні, перекидаючи додаткові сили та попереджаючи про можливі нові удари. Серед сценаріїв, які обговорюються, — масштабна повітряна операція проти іранських військових і ядерних об’єктів.
Водночас експерти застерігають, що залучення наземних військ може втягнути США у тривалий конфлікт, подібний до воєн в Іраку та Афганістані, і викликати невдоволення американського суспільства.
Однією з ключових проблем залишається ситуація в Ормузькій протоці, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти. Її блокування Іраном уже спричинило різке зростання цін і економічну нестабільність.
На внутрішньому фронті Трамп також стикається з тиском. За даними опитування Reuters/Ipsos, рівень його підтримки впав до 36% — найнижчого показника з моменту повернення до Білого дому. Війна залишається непопулярною серед американців, а високі ціни на паливо посилюють невдоволення.
Додаткову напругу створює і політичний фактор: республіканці побоюються, що затяжний конфлікт може негативно вплинути на їхні позиції на проміжних виборах до Конгресу.
Переговорний процес також ускладнюється недовірою між сторонами та зміною іранського керівництва після авіаударів. Нові лідери займають жорсткішу позицію, а Тегеран, за оцінками експертів, не поспішає завершувати війну.
У підсумку Трамп змушений балансувати між дипломатією та силовим тиском, надсилаючи суперечливі сигнали — від заяв про швидке завершення війни до нових погроз, що лише підсилює невизначеність на глобальних ринках.