У неділю в Болгарії відбудуться позачергові парламентські вибори — вже восьмі за останні п’ять років. У перегонах беруть участь 24 партії та коаліції, однак головним фаворитом стала створена незадовго до голосування коаліція колишнього президента Румена Радева «Прогресивна Болгарія». Політик, відомий своїми євроскептичними поглядами, обіцяє боротися з корупцією та відновити діалог із Росією, однак експерти не очікують від нього рішучих змін.
За різними соціологічними опитуваннями, «Прогресивна Болгарія» може отримати від 30% до 40% голосів — більше, ніж будь-яка інша політична сила, попри те, що була створена лише за кілька тижнів до виборів.
Політична конкуренція та проросійський фактор
Окрім нової коаліції Радева, реальні шанси пройти до парламенту мають щонайменше чотири політичні сили. Серед них — «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» (ГЕРБ) та «Рух за права і свободи» (ДПС), лідери яких раніше підозрювалися в корупції.
До парламенту також може потрапити партія «Відродження», чий лідер Костадин Костадінов неодноразово відвідував Росію, зокрема у листопаді 2025 року. Шанси подолати 4-відсотковий бар’єр має і Болгарська соціалістична партія, яку також називають проросійською.
Причини кризи: протести і падіння уряду
Нинішні вибори стали наслідком політичної кризи кінця 2025 року. Тоді країну охопили найбільші за десятиліття протести, які почалися через бюджет на 2026 рік, але швидко переросли у виступи проти всієї політичної системи та корупції.
У грудні уряд подав у відставку, після чого президент призначив технічний тимчасовий кабінет. Водночас болгарська політика вже п’ять років залишається фрагментованою: жодна сила не може надовго закріпитися при владі.
Системна проблема: недовіра до політиків
Експерти пояснюють політичну нестабільність глибокою кризою довіри. Болгарія залишається парламентською республікою, де уряд залежить від коаліції в парламенті, однак саме формування стабільної більшості є головною проблемою.
Політичний аналітик Веселін Стойнев зазначає, що болгарське суспільство поділене двома основними лініями: боротьбою з корупцією та геополітичним вибором між Сходом і Заходом. Саме ці розбіжності ускладнюють створення уряду.
Радев як антикорупційний кандидат
Румен Радев залишив пост президента у 2025 році, не дочекавшись завершення свого другого терміну, щоб активніше долучитися до політики. Він позиціонує себе як борець із корупцією, що забезпечує йому значну підтримку виборців.
Його популярність також пояснюють тим, що під час президентства він не асоціювався з жодною партією, зберігаючи імідж політика «над системою».
Євроскептицизм і позиція щодо Росії
Радев відомий критикою переходу Болгарії на євро з 1 січня 2026 року без референдуму. Він виступає проти нарощування військової допомоги Україні та наголошує на необхідності дипломатичного вирішення війни.
Політик також заявляв про необхідність відновлення діалогу з Росією, підкреслюючи історичні та культурні зв’язки.
Проблема інфляції і євро
Однією з ключових тем кампанії стало зростання цін. Після запровадження євро болгари активно обговорюють подорожчання товарів і послуг. Експерти зазначають, що проблема інфляції хвилює виборців більше, ніж будь-яке інше питання.
Водночас політики не пропонують чітких рішень. Це створює додаткові можливості для популістичних заяв, зокрема про те, що саме євро стало причиною економічних труднощів.
Український фактор і військова допомога
Питання України стало одним із центральних у виборчій кампанії після підписання угоди про співпрацю між Болгарією та Україною. Документ викликав суперечки через відсутність парламентського схвалення.
У соціальних мережах активно поширюються наративи про те, що підтримка України може втягнути Болгарію у війну. Водночас фактично країна вже тривалий час допомагає Києву, зокрема через постачання озброєння.
Енергетика та баланс між Заходом і Росією
Попри скорочення залежності від російських енергоносіїв після 2022 року, Болгарія зберігає окремі канали співпраці. Зокрема, через країну проходить газопровід TurkStream, а також укладено контракт із турецькою компанією BOTAS, який дозволяє імпорт газу через Туреччину.
У ядерній сфері повний перехід на альтернативне паливо очікується лише до 2027 року.
Чи стане Радев «новим Орбаном»
Західні медіа неодноразово порівнювали Радева з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Втім, експерти сумніваються, що він зможе повторити подібну модель через брак ресурсів і політичної підтримки.
Ймовірніше, йдеться про поступове зміщення політики країни, а не про радикальний розворот.
Коаліційний тупик
Навіть у разі перемоги Радеву буде складно сформувати уряд. Його антикорупційна риторика ускладнює союз із традиційними партіями, тоді як потенційні партнери не гарантують стабільної більшості.
У результаті країна може знову опинитися перед сценарієм слабкого уряду меншості або нових дострокових виборів.
Вибори під впливом соцмереж і ризики фальсифікацій
Кампанія активно ведеться у соціальних мережах, часто через неофіційні канали. Аналітики фіксують використання ботів і скоординованих інформаційних кампаній.
Серед інших ризиків — ручний підрахунок голосів, скорочення виборчих дільниць за кордоном і проблема підкупу виборців. За даними МВС Болгарії, під час кампанії вилучено понад 1 млн євро, призначених для купівлі голосів.
Болгарія входить у вибори з глибокими внутрішніми протиріччями та відсутністю чіткої політичної більшості. Головними питаннями залишаються боротьба з корупцією, економічна ситуація та геополітичний курс країни.
Результати голосування визначать, чи зможе країна вийти з політичної кризи, чи знову повернеться до циклу нестабільності.