Спроби Росії створити власну версію Starlink, супутникової інтернет-мережі Ілона Маска, почалися невдало.
Приблизно через шість років після того, як SpaceX почала запускати свою мережу, яка нині налічує понад 10 000 апаратів на низькій навколоземній орбіті, перша російська партія з 16 супутників “Рассвет” нарешті вийшла на орбіту в березні. Але вже до 9 червня російська газета “Коммерсант” повідомила, що один із них вийшов з ладу.
Про це пише Bloomberg.
Людина, чия думка в країні має найбільше значення, закликає до терпіння. Перший запуск був “абсолютно недостатнім”, заявив президент Володимир Путін за кілька днів після цього під час телевізійного заходу в Кремлі. “Це потребує певного часу, але воно створене і функціонує”, – сказав він.
Невдовзі після цього космічні плани Путіна, можливо, зазнали ще одного удару: 1 липня Генеральний штаб Збройних сил України оголосив про атаку на центр космічного зв’язку поблизу Москви, внаслідок якої було уражено головну будівлю і знищено кілька антен. Цю заяву не вдалося незалежно перевірити, а масштаби пошкоджень залишаються незрозумілими.
Розгортання “Рассвета” і можливий військовий удар підкреслюють виклики, з якими стикаються російські чиновники, намагаючись наздогнати американців і китайців на орбіті, особливо на тлі затяжної дорогої війни проти України.
Сміливе завдання наблизити космічні амбіції Росії бодай до рівня її колишньої слави головним чином покладене на Дмитра Баканова, очільника “Роскосмосу” – російського аналога NASA. Призначений Путіним у 2025 році, він отримав одночасно простий і надскладний мандат: зупинити падіння, через яке Росія значно відстала від США та Китаю у ракетних запусках, розгортанні супутників і дослідженнях далекого космосу.
Баканов просуває програму реформ, заохочує появу стартапів на зразок SpaceX і підтримує “Рассвет”. 4 червня на Петербурзькому міжнародному економічному форумі він заявив, що Росія має відкрити свій космічний сектор для приватних компаній, щоб забезпечити модернізацію, оскільки успадкована від радянської епохи інфраструктура та активи є надто великими й неефективними.
“Можна довго намагатися залишатися у кам’яному віці, але позитивних результатів це не дасть”, – сказав він, додавши, що такі напрями, як космічні технології з ядерним живленням і військові ракетні системи, мають залишатися сферою відповідальності “Роскосмосу”.
Спроби “Роскосмосу” наздогнати конкурентів різко контрастують із золотою добою радянського освоєння космосу часів холодної війни. Радянський Союз запустив перший супутник “Спутник” і відправив у космос першу людину – Юрія Гагаріна, хоча США виграли перегони за висадку людини на Місяць. Навіть через роки після розпаду СРСР у 1991 році Росія залишалася лідером: ракети “Союз” надійно виводили на орбіту супутники іноземних операторів.
Однак війна в Україні сильно вдарила по цьому бізнесу, оскільки потенційні клієнти почали шукати альтернативи. “Роскосмос” є “чорною дірою з мільярдними щорічними збитками”, заявив Павло Лузін, старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики, аналітичного центру у Вашингтоні.
Рекордне первинне публічне розміщення акцій SpaceX у червні підкреслило цей розрив. Після того як компанія Маска змінила правила гри завдяки багаторазовим ракетам і супутникам зв’язку, вона тепер планує використати кошти від IPO для проєктів від видобутку корисних копалин на астероїдах до колоній на Марсі. Тим часом “Роскосмос” насилу утримує свій сегмент Міжнародної космічної станції, де США і Росія залишаються партнерами навіть після санкцій, пов’язаних із війною в Україні, від нових витоків.
У червні NASA на короткий час наказало членам екіпажу підготуватися до можливої евакуації, тоді як “Роскосмос” організував ремонт.
До Баканова Путін змінив сімох керівників космічної галузі; Юрій Борисов, безпосередній попередник Баканова, протримався менш ніж три роки. Водночас нинішній очільник “Роскосмосу” в деяких аспектах вирізняється. Йому трохи більше 40 років, він є наймолодшим чиновником, який очолив космічну програму, а до призначення керував невеликою системою супутникового зв’язку.
За словами людей, обізнаних із ситуацією, він має зв’язки з родиною Путіна, зокрема завдяки зв’язкам “Роскосмосу” з “Іннопрактикою” – некомерційною організацією, пов’язаною з донькою Путіна Катериною Тихоновою. У 2025 році “Роскосмос” запустив дев’ять супутників, розроблених компанією Geoscan, яка входить до екосистеми “Іннопрактики”.
У квітні Баканов отримав телевізійну підтримку від Путіна, який заявив, що технократ “повністю занурився” у галузь. Того ж місяця відбувся успішний дебют “Союзу-5”, ракети середнього класу, запуск якої роками відставав від графіка. А в травні очільник “Роскосмосу” супроводжував Путіна під час візиту до Китаю, де Москва і Пекін домовилися розширити співпрацю в проєктах від дослідження Місяця до вивчення далекого космосу.
Відколи Баканов очолив “Роскосмос”, уряд затвердив план витрат на космос обсягом 4,5 трлн рублів, або 58 млрд доларів, протягом наступного десятиліття.
Народжений у Байконурі, поблизу радянського космодрому в Казахстані, де його батько-інженер працював у космічній програмі, Баканов значну частину свого перебування на посаді присвятив латанням дір в застарілій космічній інфраструктурі. “Роскосмос” без значних затримок відремонтував об’єкт на Байконурі, серйозно пошкоджений у листопаді, і знову відкрив його безпілотним запуском у березні.
Попереду ще одне випробування – відновлення пілотованих польотів із відремонтованого стартового майданчика цього місяця, коли ракета “Роскосмосу” має доставити на МКС двох російських космонавтів і американського астронавта. Адміністратор NASA Джаред Айзекман планує бути присутнім на запуску, повідомило американське агентство. Це буде перший такий візит з часів першого президентського терміну Дональда Трампа.
План Баканова щодо посилення ролі нових гравців отримав підтримку у квітні, коли керівник інституту “Роскосмосу” ЦНДІМаш схвалив ескізний проєкт приватно розробленої ракети, відкривши шлях до повномасштабних робіт.
Однак Кремлю може бракувати коштів для підтримки своїх космічних амбіцій. Росія намагається стримати зростання бюджетного дефіциту, одночасно зберігаючи військові витрати. Війна в Ірані покращила перспективи російської економіки завдяки стрибку цін на нафту, газ та інші сировинні товари, але мир з Україною залишається далеким, а Київ посилив удари дронами і ракетами по цілях глибоко на російській території.
Ще до приходу Баканова “Роскосмос” планував у 2026 році дебют “Союзу-7”, також відомого як комплекс “Амур-СПГ”, першої російської багаторазової ракети. Однак цей проєкт відстає від графіка, і “Роскосмос” планує розпочати льотні випробування у 2031 році, повідомляв Інтерфакс у травні з посиланням на презентацію на стенді держкорпорації під час безпекового форуму поблизу Москви. У квітні Баканов заявив, що демонстратор багаторазового першого ступеня ракети очікується протягом двох років.
Ключовою частиною бакановської стратегії “наслідування Маска” є “Бюро 1440” – московська компанія, яка створює “Рассвет” і має близько 3500 працівників.
Хоча “Рассвет” ще далекий від повноцінної роботи, проєкт викликає занепокоєння в Україні, де цивільні та військові користувачі залежать від супутникової мережі SpaceX. “Ворогу потрібен російський Starlink”, – написав у травні у Facebook радник Міністерства оборони України Сергій Бескрестнов. “Росія чітко розуміє важливість високошвидкісної передачі даних через супутники на низькій навколоземній орбіті, і було б наївно думати, що вони проігнорують цей напрям”.
Російська мережа матиме “900 апаратів до 2035 року, приблизно 100 з яких прямо призначені для керування дронами та безпілотними авіаційними системами”, йдеться у звіті Космічних сил США, опублікованому у квітні. У ньому також згадувалися занепокоєння, висловлені за адміністрації колишнього президента Джо Байдена, щодо російської космічної зброї, яка може передбачати використання ядерних пристроїв. Уряд США не надав жодних доказів цього твердження, а Росія відкинула звинувачення.
Баканову довелося долати внутрішній спротив, зокрема з боку інженерів, які підтримували традиційну модель тривалих випробувань, жорстких стандартів і значного державного фінансування, повідомила людина, обізнана із ситуацією.
Він також успадкував виснажену базу іноземних клієнтів: багато супутникових операторів, які раніше скористалися б російськими ракетами, після повномасштабного вторгнення в Україну звернулися до інших постачальників. Скасування контрактів коштувало “Роскосмосу” приблизно 180 млрд рублів.
Невдовзі після призначення Баканов ініціював аудит, який призвів до відставки кількох високопоставлених чиновників “Роскосмосу”. До середини 2025 року, за словами людини, обізнаної із ситуацією, деякі ключові конструктори поблизу Москви взяли лікарняні перед візитом інспектора Баканова. Інші влаштували роботу “за інструкцією” і почали надмірно засекречувати інформацію, блокуючи аудиторам доступ до технічних баз даних.
Ще один елемент плану Баканова – покласти край міжнародній ізоляції через війну в Україні.
У лютому “Роскосмос” оголосив про партнерство з М’янмою під час візиту Баканова до цієї країни. У грудні 2025 року він відвідав Нью-Делі й заявив, що Росія постачатиме Індії ракетні двигуни.
У липні минулого року він став першим керівником “Роскосмосу”, який відвідав США з 2018 року, зустрівшись із міністром транспорту США Шоном Даффі, який на той момент виконував обов’язки глави NASA.
Найбільші шанси на успіх Баканов має у проєктах військового значення, вважає Бледдін Боуен, доцент з астрополітики Даремського університету в Англії.
Супутниковий зв’язок і системи знімання – це “справжній пріоритет”, сказав Боуен. Водночас, додав він, поки США і Китай змагаються за відправлення людей на Місяць, “я не бачу для росіян жодного справді світлого майбутнього у пілотованих космічних польотах”.
“Роскосмос” також стикається з перешкодами у відновленні втрачених доходів від іноземних клієнтів, хоча війна на Близькому Сході може допомогти. Іран, який у грудні запустив три супутники на російській ракеті, має власні стартові потужності, але пошкодження його інфраструктури внаслідок ударів США та Ізраїлю може змусити Тегеран більше покладатися на “Роскосмос”.
Більшим партнером є Китай. Росія залежить від китайського імпорту до 25% своїх космічних компонентів після того, як Китай замінив США як головного іноземного постачальника, заявив Баканов на Петербурзькому міжнародному економічному форумі. Дві країни є партнерами у проєкті створення місячної бази, а під час державного візиту Путіна до Пекіна домовилися співпрацювати в інтеграції своїх супутникових навігаційних мереж.
