За своє адвокатське життя я бачив багато того, що підпадає під слово «дічь».
Бачив, як фабрикуються справи.
Бачив, як відмазують мажорів.
Бачив, як заради «показників» руйнують життя людей.
Вже півтора роки, як я – поза професією.
Не виступаю в судах, не веду справи, не надаю правову допомогу.
Можливо тому – в мене була ілюзія.
Ілюзія, що за час війни стало менше відвертого бл@дства.
Менше «заказних історій».
Що ніхто більше не візьме собі на душу якусь люту дічь.
Що ніхто не буде витрачати державний ресурс на зведення особистих рахунків і виконання забаганок «уважаємих людєй».
Бо ж – війна!
Маємо всі разом займатися однією справою – нищити ворогів або ж допомагати їх нищити!
Здавалося б так, але ж – ніт!
Мєждусобойчики, схєматози і рєшалово.
Заказні справи і абсурдні вироки.
Все це нікуди не ділося.
Система, бл@ха, працює.
Працює, курва – в інтересах «уважаємих людєй» і на їхнє замовлення.
Ну а тепер – кейс, який мене просто «розірвав» у хлам
Особливо вкурвлює, що все це триває саме зараз – у розпал війни!
Оцініть – на що саме направлений державний ресурс: суди, прокуратура, ДБР
Отже, поїхали!
Копи зупинили вночі Мерс. Ніби зафіксували порушення ПДР. Водій Мерса не погодився з цим і почав «качатися». Документи не надавав, представлявся вигаданими іменами і все в цьому дусі. На допомогу приїхав більш досвідчений коп. Він запідозрив, що водій перебуває у стані алкогольного сп‘яніння і домігся доставлення цього водія – на аналізи.
Сп‘яніння – не підтвердилося, водія – спочатку тимчасово затримали, а потім – одразу відпустили…
Але…
Але водій виявився зовсім не простою людиною.
Про що, власне, і повідомляв копів із самого початку.
І затаїв на свого «кривдника» люту ненависть.
І тут – почалося.
Спочатку адмінка.
Набір дуже сумнівних, м’яко кажучи з правової точки зору рішень іменем України.
Ну а потім – кримінальна справа проти «копа».
І ось тут – головний нюанс.
Експертиза в інституті Бокаріуса, яка говорить про те, що тимчасове затримання і здача аналізів на вміст алкоголю викликала в «уважаємого чєловєка» душевні страждання, призвела до втрати психологічного комфорту, порушила звичний і оптимальний зміст життя.
Сука, «звичний і оптимальний зміст життя» – це дослівна цитата з експертизи, якщо що 
Здача аналізів на вміст алкоголю… спричнинила «певну напругу особистих ресурсів і стан психологічного дискофорту»
Бл@ха, бідний нещасний.
Стан напруги ресурсів і психологічний дискомфорт
Порушення змісту життя
Всього лише від однієї здачі аналізів!
Здавлося б – повний абзац!
Але це ще – не абзац!
Абзац – це 108 тисяч гривень компенсації за завдані моральні страждання за висновком експертизи
У нас суди оцінюють життя людей у 100-200 тисяч гривень моральних збитків. Довгі місяці лікувння – у 50 тисяч!
А тут – здав аналізи і постраждав на 108 тисяч!
Так ось. Доповідаю: це – вже повний абзац!
І як висновок:
Копа, який просто виконував свою роботу – Ленінський суд (ну а х@лі, назву ж треба виправдовувати) визнав винним і дав 2 роки умовно. Ну і ще стягнув з Державного бюджету, тобто – з нас із вами, суму збитків для «уважаємого чєловєка»
Державне бюро розслідувань поставило галочку.
Харківська обласна прокуратура зробила свою роботу.
Театр абсурду переміг.
І все це – в умовах війни.
І це вже навіть не шокує.
Я просто не можу повірити, що все це – взагалі можливо
Але, як вивяляється – можливо.
І хтось – не шкодує ніяких ресурсів… але ні – не на мавіки для фронту. Не на автівки. І навіть – не на тєплаки.
А просто – щоб довести, що він – таки «уважаємий чєловєк»
Що в нього – товщий і більший ніж у того копа.
І що він – може все!
І в нього є вірні друзі – в ДБР, прокуратурі, судах всіх юрисдикцій і всіх інстанцій
І ці друзі – асболютно очевидно безкоштовно
прийдуть йому на допомогу!
Тож у мене є прохання.
До всіх – хто може висвітлити цю історію!
Харківський апеляційний суд, 13.09, 12-10.
Справа по звинуваченню – Ярослав Куденко.
Звертаюсь до ЗМІ, пабліків, лідерів суспільної думки і просто небайдужих громадян – ця історія точна варта вашої уваги!
І так, РЕПОСТ цього допису – це теж допомога!
Не знаю як ви, а я особисто – не хочу жити у суспільстві, де всім рулять «уважаємиє люді» з порішаними експертизами і замовленими судовими рішеннями
P.S. І наостанок.
Команду адвокатів, яка майже «розвалила» обвинувачення в першій інстанції – вивели з гри погрозами та повістками.
Дійсним доповідаю – погрози та повістки на мене враження не справляють.
Тим більше – я в цій справі навіть і не адвокат
У мене лиш одна мотивація – я просто дуже люблю доводити «уважаємим людям», що вони – не такі вже й особливі, а найголовніше, що так як вони звикли раніше – більше не буде!
Ким би вони там себе не вважали: жирафами… слонами… чи іншими ссавцями…
