Вже майже чверть століття кінець червня – не лише пора відпусток, стиглих вишень та стійкого аромату квітучої липи, це час, коли ми святкуємо одне з найважливіших державних свят.
Конституція – не лише Основний Закон, звід прав, свобод та обов`язків. Це, передусім, Символ, найвиразніше свідчення того, що Україна сформувалася як демократична та правова держава.
Щороку напередодні Дня Конституції у мене зринає безліч думок щодо України, нашого народу, успіхів, надбань, викликів, якими сповнився літопис історії за попередні 365 днів.
Нам судилося жити у нелегкі часи, та хіба вони колись були прості?! Уся історія України – історія безперервної боротьби, намагання довести усьому світові і, в першу чергу, собі, що ми гідні права бути Державою.
І протягом століть ми послідовно, крок за кроком стверджували свою самобутність. І не спиняємося у цьому складному поступі дотепер.
Ми усі різні, кожен українець є особистістю – унікальною і неповторною. Ми можемо мати геть протилежні погляди та точки зору, що дає привід зловтішатися нашим численним недоброзичливцям, які вбачають у цьому слабкість і підставу вкотре спробувати накинути на нас ярмо неволі.
Але вони помиляються! Саме це – наша сила і наша зброя! І стаття 1 Конституції це виразно декларує: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава». Як на мене, у цих словах закодовано волелюбний дух українського народу.
Ми – різні, але рівні! І точка зору кожного важлива. І думка кожного має значення. Це – сутність, природно-генетична основа, кредо, за яким жили покоління наших предків і яке дало можливість, незважаючи на усі лихоліття, вистояти, ствердитися як нація і як держава.
Попереду ще сила-силенна роботи, нам є куди рости і яких височин досягати, але, впевнена – якщо нашим дороговказом буде повага та любов одне до одного, шанування Закону, що має починатися від найпростішого, ніщо не спинить нас!
З Днем Конституції!
Слава Україні!