Бурхливі політичні новини останніх днів відсунули на другий план важливу економічну подію. Вчора, в Одесі, закінчила роботу Всеукраїнська нарада з актуальних питань формування та реалізації державної регіональної політики.
На нараді обговорювалися підходи та особливості підготовки регіональних стратегій розвитку. Важливість цих документів не викликає сумніву. Це комплекс програмних документів, що визначає цілі, завдання та напрями державних та регіональних політик на наступні декілька років.
В наступному, 2020 році, завершується дія Державної стратегії регіонального розвитку і відповідних регіональних стратегій. Саме тому 2019 рік, для державної регіональної політики в Україні, є визначальним. До кінця року необхідно підготувати нову Державну стратегію регіонального розвитку та регіональні стратегії всіх областей на 2021-2027 роки.
Усе навколо стрімко змінюється – у суспільстві, політиці, економіці. В таких умовах ефективним можна бути, лише коли чітко визначаєш стратегічні цілі розвитку. Як свідчить практика, період планування у 5-6 років є найбільш доцільним. Тому державна стратегія регіонального розвитку і регіональні стратегії повинні стати основою ефективної роботи центральних органів влади та обласних адміністрацій і рад на найближчі роки.
Причому, розроблені документи після затвердження можуть корегуватися, але тільки в деталях. Стратегічні напрямки повинні залишатися незмінними.
Це гарантує, по-перше, стійкість результатів. По-друге, ефективне використання субвенцій з Державного бюджету та бюджетів органів місцевого самоврядування. І, по-третє, убезпечить від змін політичних курсів.
В стратегіях повинен бути закріплений європейський принцип фінансування регіонального розвитку, суть якого в тому, щоб «жодних планів без грошей та жодних грошей без планів».
Окрім цього, представники Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, разом з обласними адміністраціями та експертами профільних асоціацій, розробили нову редакцію Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів»; зміни до Бюджетного, Податкового кодексів та Закону України «Про засади державної регіональної політики», які передбачають:
- запровадження відкритої конкуренції між регіонами за державні фінансові ресурси на реалізацію проектів;
- створення ефективної системи підтримки проблемних територій на державному та регіональному рівнях;
- удосконалення процесів стратегічного планування, насамперед на регіональному рівні;
- формування мережі недержавних інституцій з підтримки розвитку територій (агенції регіонального розвитку).
Все це повинно сприяти створенню здорової конкуренції серед регіонів за державні ресурси. А конкурувати є за що. Уряд щороку збільшує державну підтримку на розвиток громад та розбудову інфраструктури. У 2018 році вона сягнула понад 37,8 млрд. грн. Ці кошти пішли в першу чергу на ремонти шкіл і дитячих садочків, лікарень, будівництво котелень і спортивних майданчиків. Також – на розвиток медицини у сільській місцевості, підтримку агровиробників у регіонах, енергоефективність.
Наприклад, на потреби Харківщини за рахунок субвенції з Державного бюджету виділялися: близько 2,051 млрд. грн. – на ремонт 165,3 км шляхів; 177 млн. 20 тис. грн. – на освітні заклади; 40 млн. 990 тис. грн. – на об'єкти ЖКГ та інфраструктури; майже 20 млн. грн. – на медичні заклади; 10 млн. 810 тис. грн. – на дитячі та спортивні майданчики.
На що ж повинні бути спрямовані Державна та регіональні стратегії?! В першу чергу, серед стратегічних цілей повинні бути просторовий розвиток, підвищення конкурентоспроможності та ефективне управління регіонів. Окремо необхідно зосереджуватися і на розвитку нових економічних можливостей територіальних громад, які вони отримали внаслідок політики децентралізації.
Україна – багата держава з чудовими працьовитими та талановитими людьми. Якщо дати позитивний імпульс місцевим громадам та місцевому самоврядуванню, соціально-економічний ефект від реалізації проектів розвитку територій протягом наступних років буде відчутним і стабільним.