Україна скоригувала стратегію далекобійних ударів по енергетичному сектору Росії. Замість масованих атак на нафтопереробні заводи українські сили дедалі частіше націлюються на критично важливі компоненти, які складно та довго замінювати.
Про це пише Financial Times із посиланням на українських військових, операторів дронів та фахівців енергетичної галузі.
За даними видання, мета Києва тепер полягає не лише в тому, щоб спричинити пожежу на НПЗ або знищити резервуари для зберігання пального. Удари планують так, щоб надовго вивести підприємства з ладу та зробити кожну атаку максимально дорогою для Москви.
Один із військовослужбовців підрозділу, який здійснює далекобійні удари, заявив, що нова кампанія ретельно координується, а цілі обирають на основі детального технічного аналізу.
Перед бойовими завданнями оператори безпілотників проходять інструктаж у інженерів-енергетиків і галузевих експертів. Вони пояснюють, які елементи є незамінними для роботи НПЗ та ремонт якого обладнання потребуватиме найбільше часу.
За словами одного з операторів, фахівці можуть вказувати на конкретні трубопроводи, димові труби, з’єднувальні вузли або інші ділянки обладнання, які необхідно уразити. Водночас частина операцій, як і раніше, передбачає атаки на великі нафтобази.
Українським інженерам допомагає те, що Росія та Україна успадкували схожі енергетичні системи радянського зразка. Це дає змогу краще розуміти промислові процеси, розташування обладнання та вразливі місця російських об’єктів.
Колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк назвав такий підхід «системною війною». За його словами, російську енергетичну інфраструктуру розглядають як єдину взаємопов’язану мережу, в якій можна визначити критичні вузли з найбільшим потенційним ефектом від ураження.
Планувальники складають карту взаємозалежностей між НПЗ, підстанціями та лініями електропередачі. Це дозволяє знаходити точки, де відносно невеликий боєприпас може спричинити порушення, які поширяться далеко за межі безпосереднього місця удару.
За інформацією FT, українські підрозділи також почали повторно атакувати те саме критично важливе обладнання до завершення ремонту. Таким чином об’єктам не дають повністю відновити роботу.
Завдання планують одразу з кількома варіантами цілей. Якщо через роботу протиповітряної оборони або проблеми з навігацією дрон не може досягти основного об’єкта, його перенаправляють на заздалегідь визначену запасну ціль.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді заявив, що атаки на НПЗ є частиною ширшої кампанії з руйнування мереж, які підтримують російську воєнну машину — від нафтового експорту до логістичних маршрутів і військово-промислового комплексу.
За його словами, успішність далекобійної кампанії також залежить від систематичного знищення російських засобів ППО, радіолокаційних станцій та комплексів радіоелектронної боротьби. Це має створювати коридори для проникнення українських дронів углиб території Росії.
FT також пише, що розвіддані США та Франції допомогли українським силам скласти карту розташування російської ППО, визначити безпечніші маршрути для безпілотників та поліпшити вибір цілей.
Президент Володимир Зеленський раніше доручив новому головнокомандувачу ЗСУ та виконувачу обов’язків міністра оборони розширити кампанію глибоких ударів. Виконувач обов’язків міністра оборони Євген Хмара заявив, що спільно з головнокомандувачем Михайлом Драпатим розробив плани щодо максимального перенесення війни на територію агресора.
Бровді наголосив, що українські безпілотні підрозділи не мають наміру знижувати темп ударів по паливно-енергетичному сектору та військово-промисловому комплексу Росії.
