За три недели школьного перемирия на Донбассе боевики российско-оккупационного войска 489 раз открывали огонь по позициям украинских военных и населенным пунктам.
Об этом сообщила представитель пресс-секретарь представителя Украины в Трехсторонней контактной группе Леонида Кучмы Дарка Олифер по итогам встречи контактной группы в Минске в среду, 19 сентября.
Проведення т.з. "позачергових виборів" в ОРДЛО порушує зобов'язання РФ як сторони Мінських угод і ставить під загрозу весь Мінський процес. У разі проведення таких "виборів" їхні результати не матимуть жодних правових наслідків і не будуть визнані ані Україною, ані світом. Вибори в ОРДЛО можуть відбутися лише за українським законом, за участі українських партій та ЗМІ, за спостереження міжнародних оглядачів, з дотриманням стандартів ОБСЄ, - саме так Мінські угоди визначають умови, за яких в ОРДЛО може відбутися волевиявлення. Закликаємо російську сторону відмовитися від рішення, яке здатне звести нанівець важкі зусилля з врегулювання ситуації. Своєю чергою Україна виконує свої зобов'язання, взяті на себе в рамках Мінського процесу.
Сталої тиші немає. Впродовж дії "шкільного перемир'я" (29 серпня - 17 вересня 2018 р.) українська сторона зафіксувала 489 обстрілів з боку НЗФ ОРДЛО, в тому числі зі зброї, забороненої Мінськими угодами - артилерії та мінометів. Тричі було обстріляно населені пункти - Красногорівку, Майорськ, Водяне. За даними СММ ОБСЄ у період з 3 по 9 вересня вдвічі збільшилася кількість порушень режиму припинення вогню. У порушення всіх норм права та міжнародних зобов'язань продовжуються постачання і російської військової техніки, і збройних формувань на територію ОРДЛО. Лише у звіті від 10 серпня 2018 СММ ОБСЄ зафіксувала присутність на цій частині Донбасу 4 новітніх радіолокаційних систем виробництва РФ - "Леєр", Красуха - 2", "Биліна", "Репелент - 1". Аби зробити перемир'я по-справжньому ефективним, необхідно припинити постачання зброї, техніки та боєприпасів; забезпечити повне, постійне і всеохоплююче припинення застосування зброї за моніторинга і верифікації СММ ОБСЄ та надання гарантій безпеки, в першу чергу, з боку РФ; надати можливість СММ ОБСЄ працювати у режимі 24/7 на території вздовж тимчасово непідконтрольних ділянок українсько-російського кордону зі створенням безпекових зон у цих районах; ведення моніторингу та верифікації СММ ОБСЄ території, що має бути вільною від важкого озброєння та військової техніки і розташована в межах н.п. Кальміуське, Кумачово, Новоазовськ, Саханка; повернутися до лінії розмежування, встановленої меморандумом 2014 року; забезпечити умови роботи СММ ОБСЄ по всій території України, як це і передбачено мандатом місії.
Обурення викликають випадки перешкоджання роботі працівників місії ОБСЄ та обмеження свободи пересування спостерігачів з боку НЗФ ОРДЛО. Аналіз звітів СММ ОБСЄ свідчить: впродовж "шкільного перемир'я" (останній врахований звіт - від 16 вересня) з боку НЗФ ОРДЛО мали місце 35 недопусків і 16 суттєвих затримок.
Під час засідання Тристоронньої контактної групи запропоновано, аби до наступної зустрічі у Мінську безпекова підгрупа підготувала пропозиції додаткових заходів з безпеки на Донбасі.
У гуманітарній підгрупі обговорено підсумки візиту координатора підгрупи від ОБСЄ Тоні Фріша в ОРДЛО. Українська сторона висловила сподівання на те, що представники ОБСЄ відвідають всіх осіб, яких ми зазначили і до яких Тоні Фріша не пустили. Важка робота зі звільнення заручників триває.
З 2 по 7 вересня 2018 року реконструйовано КПВВ у Станиці Луганській – завдяки поновленню інфраструктури з українського боку значно пришвидшено пропуск людей через КПВВ: тепер там працює 40 місць прийому громадян. Натомість представники ОРЛО називають проведену роботу «свідомим блокуванням роботи КПВВ», оскільки з боку ОРЛО працює лише 8 таких місць і ще 8 готові відкрити. Для зменшення навантаження на КПВВ у Станиці Луганській українська сторона закликала відкрити КПВВ «Золоте», яке є готовим до запуску ще з березня 2016 року.
В підгрупі з соціально-економічних питань першочерговою є проблема повернення української власності, що знаходиться в ОРДЛО. Українська сторона наполегливо зажадала від ОБСЄ та РФ надати відповіді щодо майна українських державних структур, приватних компаній, фізичних осіб. Окремо українські представники запропонували конкретні подальші кроки для всебічного відновлення мобільного зв'язку на Донбасі, який потрібен людям по обидві сторони лінії зіткнення.