Без сортування і заводів. Львівська дев’ятикласниця придумала, як вирішити проблему Грибовицького сміттєзвалища. Проектом уже зацікавилась міська рада, повідомляє Главное з посиланням на Львівську газету.
Разом зі своїм науковим керівником – завідувачем лабораторії Львівського технологічного ліцею Віктором Колдуном, дев’ятикласниця Ярина Іващишин придумала, як без сортування сміття і відходоспалювальних заводів вирішити проблему шкідливого впливу Грибовицького сміттєзвалища на довкілля і здоров’я людей.
Коли хлоровмісний пластик потрапляє у сміттєспалювальний завод, він вам на виході дасть хімічну атаку часів І Світової війни.
Логічним вирішенням проблеми виглядає будівництво сміттєспалювального заводу. Але важливо розуміти, наголошує Віктор Колдун, заводи, які ми в народі називаємо сміттєспалювальними, насправді є відходоспалювальними – тобто заводи спалюють вже відсортоване сміття.
А що лежить у наших львівських сміттєвих урнах? Хто що кинув. Кинули, наприклад, підошву, пластик, який має до 57% хлору, чи кинули батарейки – хто це буде виймати? А в одній батарейці хрому і літію вистачає, щоб весь контейнер сміття став шкідливим. Чи, скажімо, ремонти робимо, викинули обрізки кабелю, хто їх відбере? Навіть якби у нас був відходоспалювальний завод, таке сміття палити не можна. Бо коли хлоровмісний пластик потрапляє у сміттєспалювальний завод, він вам на виході дасть хімічну атаку часів І Світової війни. У Києві вже два відходоспалювальні заводи стоять саме тому, що не можуть палити агресивне сміття, – пояснює Віктор Колдун.
У Львові отруйним є 1-2% сміття. З неотруйного сміття можна отримати деревне вугілля, яке поглине отруту, що поширюється зі сміттєзвалища.
.JPG)
Ми можемо собі дозволити полігон. У Львові реально отруйним є 1-2% сміття. А є сміття відносно чисте, скажімо, з харчової промисловості, з паперової. З пластику, дерева, різноманітних упаковок, фактично з усього, що є на звалищі, за винятком батарейок та проводки, ми можемо отримати деревне вугілля. Після цього отримане вугілля обробляють парою, і воно від того тріскає. Коли воно тріскає – це і є активація. Відкриваються пори, якими воно поглинає усю побутову хімію. І цим активованим вугіллям можемо поглинути отруту, яка зараз розповзається з львівського сміттєзвалища у довкілля, – каже Ярина.
Ми просто прокопуємо траншею до глини – від 1 до 4 метрів. Засипаємо цю траншею деревним вугіллям. У результаті шкідливі речовини виходять і концентруються в тій траншеї. За кілька років воно зі стадії отрути переходить у просто органіку і стає безпечним. Довкілля ми убезпечуємо від шкідливих речовин, а деревне вугілля, яке їх всотує, уже є на звалищі – тобто воно нікому не заважає, – пояснює технологію Віктор Колдун.
Звісно, для того, щоб добитись належного поглинання шкідливих речовин, деревного вугілля зі сміття знадобиться значно більше, ніж аптечних таблеток активованого вугілля. Абсорбація у них краща. Але з іншого боку, кажуть дослідники, сировини, яка може стати деревним вугіллям, у нас на звалищі теж не бракує.
У нас під боком і сировина, скільки хочеш, і паливо теж під боком. У нас все у межах звалища. Потрібен тільки невеличкий бензиновий генератор, щоб крутились вентилятори, двигуни – і все. За попередніми розрахунками, таке деревне вугілля треба було б засипати раз у кілька років, – запевняє Віктор Колдун.
Львівським дослідникам уже запропонували розробити технологію для рекультивації сміттєзвалищ.
.JPG)
Виходить, що частину сміття, яке потрапило на звалище, можна перетворити на активоване вугілля, і ним ж захистити довкілля від отруйної води зі звалища. Таким чином можна робити і рекультивацію звалищ, додає Віктор Колдун:
З деякими державними структурами у нас вже була попередня розмова, нас запрошують розробити технологію для рекультивації. Це, фактично, те, що ми описали. Тільки при рекультивації ми засипаємо ці траншеї грунтом, садимо там якісь бур’яни, або лісок. Воно собі росте, і все.
Ярину Іващишин та її наукового керівника днями уже запрошували до міської ради. Заступники міського голови зацікавились проектом. Зійшлись на тому, що технологія робоча, відтак дослідників чекає ще одна зустріч з експертом, якого запросить міська рада.,