Общество

Юристы предложили законные способы отказа от мобилизации

14 января 2015 19:09

Распространяемое в сети Интернет заявление о письменном отказе в военкомат от мобилизации — провокация, которая только облегчит работу прокуратуры по привлечению отказника к уголовной ответственности. Такую точку зрения отстаивает адвокат по военным и уголовным делам Глеб Николаевич.

“Заявление про отказ от мобилизации - это приговор по статье 336 УК Украины. Подача такого документа лишь облегчит работу следователя. При этом вряд ли стоит рассчитывать на минимальную меру наказания», - отмечает адвокат.

По его словам, существуют вполне законные способы отказа от мобилизации, которые четко прописаны в законе, но которые военкоматы пытаются игнорировать.

В частности, адвокат делает акцент на том, что мужчины, которые самостоятельно воспитывают детей в возрасте до 18 лет и не прописаны со своей бывшей супругой в одной квартие, не подлежат мобилизации.

Напомним, этот законный способ избежать мобилизации тем, кто не желает брать в руки оружие, привел к увеличению статистики разводов в Украине.


Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"

Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:

заброньовані на період  мобілізації  та  на  воєнний  час  за органами  державної  влади,  іншими державними органами,  органами місцевого самоврядування,  а також за підприємствами, установами , організаціями   в   порядку,   встановленому  Кабінетом  Міністрів України;

визнані відповідно до висновку  військово-лікарської  комісії тимчасово  непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін   до    шести    місяців    (з    наступним    проходженням військово-лікарської комісії);

чоловіки,  на  утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу  у  разі  їх  згоди  тільки  за місцем проживання); { Абзац четвертий частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1614-VII ( 1614-18 ) від 25.07.2014 }

жінки  та  чоловіки,  які самостійно виховують дитину (дітей) віком  до  18  років (такі особи можуть бути призвані на військову службу  у  разі  їх  згоди і тільки за місцем проживання); { Абзац п’ятий  частини  першої  статті  23  в  редакції Закону N 1614-VII ( 1614-18 ) від 25.07.2014 }

жінки  та  чоловіки,  на  утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є інвалідом I чи II групи, до досягнення нею 23 років; {Частину  першу  статті  23  доповнено  новим  абзацом згідно із Законом N 1614-VII ( 1614-18 ) від 25.07.2014 }

усиновителі,   опікуни,   піклувальники,   прийомні   батьки, батьки-вихователі,  на  утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі
особи  можуть  бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки  за місцем проживання); {Частину першу статті 23 доповнено новим  абзацом  згідно  із  Законом  N  1614-VII  (  1614-18 ) від
25.07.2014 }

зайняті постійним  доглядом  за особами,  що його потребують, відповідно до законодавства  України,  в  разі  відсутності  інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

народні депутати України,  депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

інші військовозобов'язані або  окремі  категорії  громадян  у передбачених законами випадках.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період  не  підлягають також студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі навчання.

Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"

Стаття 26. Звільнення з військової служби

8.  Під  час  дії  особливого  періоду  з  військової  служби звільняються військовослужбовці:

 1)  з  моменту  оголошення  мобілізації  до часу, визначеного пунктами  2  або  3  цієї частини: { Абзац перший пункту 1 частини восьмої  статті  26  в  редакції Закону N 1589-VII ( 1589-18 ) від
04.07.2014 }

а)  жінки,  які  мають дитину (дітей) віком до 16 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;

б)  за  станом  здоров’я  -  на підставі висновку (постанови) військово-лікарської   комісії  про  непридатність  до  військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу

в)   у   зв’язку   з   позбавленням   військового   звання  в дисциплінарному порядку;

г) у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини:

виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не  перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які  з нею (з ним) проживають, без батька (матері); { Абзац другий
пункту  "ґ" частини восьмої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1614-VII ( 1614-18 ) від 25.07.2014 }утримання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який)

не  перебуває у шлюбі, повнолітньої дитини віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи;

необхідність   постійного   стороннього   догляду  за  хворою дружиною  (чоловіком),  дитиною,  що  підтверджується  відповідним медичним  висновком  медико-соціальної експертної комісії для осіб
віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;

наявність  у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18  років;  { Абзац п’ятий пункту "ґ" частини восьмої статті 26 із змінами,  внесеними  згідно  із Законом N 1614-VII ( 1614-18 ) від 25.07.2014 }

д)  у зв’язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному  Генеральним  штабом  Збройних  Сил  України, за умови завершення виконання визначених завдань;

е)    через    службову    невідповідність   осіб   рядового, сержантського   і   старшинського   (крім   прапорщиків,   старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов’язків.

Військовослужбовці  також  можуть бути звільнені з військової служби  з  підстав,  передбачених пунктами "в", "г", "е", "є", "и" частини  шостої та пунктами "в", "г", "е", "є" частини сьомої цієї статті.

Кроме того, как отмечает адвокат, мужчина, который имеет проблемы со здоровьем и не желает попасть под мобилизацию, имеет полное законое право и должен четко отслеживать записи врачей в военкомате, если он дал согласие на прохождение медкомиссии.

При этом адвокат акцентирует внимание на том, что по словам военных врачей, сверху поступило соответствующее негласное указание закрывать глаза на состояние здоровья военнообязанных. То есть медкомиссии в военкоматах проводятся поверхностно.

“Но часто признание негодным к службе - это единственный шанс не попасть в армию по мобилизации, причем, законно. Поэтому при условии активной позиции военнообязанного, защитить свое право на объективное медицинское освидетельствование ВВК вполне реально. Приведу несколько советов, которые в этом помогут.

Во-первых, требуйте фиксации всех своих жалоб. Соответствующий специалист обязательно должен занести их в карты - это регламентировано пунктом 6.2. Приказа Министерства обороны № 402 "Об утверждении Положения о военно-врачебной экспертизе в Вооруженных Силах Украины".

Во-вторых, предоставьте военно-врачебной комиссии историю своей болезни и результаты исследований, анализов и тому подобное. Помните, что согласно пункту 3.2. профильного НПА, каждый военнообязанный должен быть осмотрен окулистом, терапевтом, оториноларингологом, невропатологом, психиатром, хирургом, дерматологом и стоматологом, а в случае наличия медицинских показаний - также врачами других специальностей.

В-третьих, при условии страдания заболеванием, которое может быть обнаружено только во время амбулаторного или стационарного обследования - настаивайте на нем. Такая возможность предусмотрена пунктом 3.11. вышеуказанного Приказа МО. Это касается и тех случаев, когда болезнь была диагностирована раньше, однако для определения степени ее тяжести необходимо дополнительное обследование в лечебно-профилактическом учреждении.

И последнее - не игнорируйте возможность обжалования постановления ВВК. Это единственный способ защитить свои права, когда выводы медкомиссии о пригодности к службе в армии не соответствуют действительности. Жалоба на решение военных врачей можно представить как в ЦВВК, так и непосредственно в суд. Соблюдение приведенных выше советов позволит создать достаточную доказательную базу и повысит шансы на успех”, - заключает адвокат.


ТОП-новости
Последние новости
все новости
Gambling