За якусь добу у Харкові один пам'ятник встановили, інший – підірвали. Преший встановили борцям, що загинули за свободу й незалежність України. Власне, той пам'ятник, що підірвали, також був присвячений борцям за незалежність – Українській Повстанській Армії. Вибухівка, закладена під невеличкий постамент, не лише зруйнувала дошку з написом, а й викинула уламки цегли метрів на три довкола, вирила ямку з півметра в діаметрі, обсмалира бруківку до чорноти. Ще о дванадцятій дня тут пахло згарищем.
– Уже або потрібно рвати, щоб і знаку не залишилося, або не чіпати,- сказав чоловік, який нібито представляв зелене господарство парку.
Справді його хлопцям додалося клопоту – носити уламки цегли до сусіднього сміттєвого баку, а потім підмітати місце там, де стояв пам'ятничок.
Бабця у потертому пальто і з нерозчесаним волоссям, що проходила мимо, щось кричала про бандерівців, мабуть, сподівалася на реакцію студетів, але ті мовчки знімали побиту й закіптюжену цеглу, щоб потім похвалитися френдам у соціальних мережах.
– За що боролися, за те і напоролися,- крізь зуби сказав миршавенький чоловічок,- Леніна не потрібно було зачіпати.
Однак Ленін, це було ось нещодавно, а пам'ятки, встановлені на честь історичних подій, задля відродження історичної пам'яті слобожанців у Харкові почали знищувати ще з самого початку.
Перший тут був монумент, який встановили на честь проголошення декларації незалежності України. Отой що при виході метро "Університет". Його звалили й ударили так, що він розколовся. Не треба прильно придивлятися, аби побачити ту тріщину. Потім знищили кувалдою меморіальну дошку митрополиту Йосипу Сліпому на будинку, де його тримали в ув'язненні. Якби з цього приводу українська діаспора не підняла шуму на весь світ, а мер Львова Садовий не виявив готовності відновити пам'ятку, то, мабуть, і досьогодні дошка не була би відновлена. Всього рік пройшов з того часу, коли після сесії міскради, де головував Кернес, кувалдою розторощили дошку всесвітньо відомому славісту Юрію Шевельову. До речі, пам'ятник УПА підірвали вночі, а вдень мав відбутися суд стосовно відновлення дошки Шевельову. Дивне співпадіння, правда? Взагалі, що українське в Харкові не паплюжили, важко сказати: Пам'ятник розстріляним кобзарям, плиту на честь героїв Крут, встановлену в сквері біля Дзеркального струменя….
Утім найбільше дісталося монументові на знак шани Української Повстанської Армії, встановленого ще за мерства Кушнарьова й узаконеного рішенням міськради. Спочтатку було викопано і вивезено камінь, де Скорботна мати схилила голову над вояком. Потім було сплюндровано Хрест, стилізований під березовий. І ось тепер підірвано те, що залишилося від пам'ятничка. До Відбулося це під самісіньким носом міліціянтів, райвідділок яких знаходиться за якусь сотню метрів на краєчку парку.
До речі, той пам'ятник перед Держпромом, що встановлено борцям за свободу й незалежність України також намагалися підірвати. Розвідка спецпідрозділу міліції "Східний корпус" виявила і знешкодила терориста. Але одних правоохоронці виявляють, інші знову з'являються. Однак, щоб підірвати масивну брилу з червоного граніту перед Держпромом, потрібно чимало вибухівки. Якщо її наміряться знищити, то рвоне так, що вікна в Держпромі й національному університеті імені Каразіна повилітають непевно.
Щоправда, там кругом телекамери й патрульні. Та усе може бути.
PS.
Після того, як матеріал було написано, зателефонував керівник Спілки української молоді Кость Черемський і сказав, що представники комунального підприємства не мали права збирати і виносити рештки мам'ятника на смітник, бо це не їхня власність. Також він вважає (каже, що має інформацію), що на тому місці замислили нібито поставити кіоск накшталт "Кулінічів", а ці вибухи, це просто відволікання уваги.